Німеччина і США 21 липня уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2", який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря.
Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ продовжить використовувати газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершують 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше як $1 млрд, який піде на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше ніж $175 млн.
Говорячи про домовленості між Берліном і Вашингтоном щодо "Північного потоку – 2", Кулеба 22 липня зазначив, що в документі є "одна фундаментальна проблема". "Вона пов'язана з тим, що нам до сих пір незрозуміло, чи готова Росія виконувати свої зобов'язання і свою частину, коли йдеться про енергетичну безпеку України та збереження її ролі як транзитної країни. Америка з Німеччиною про щось домовилися, Польща з Україною теж про щось домовилися, але ми всі розуміємо, що головним бенефіціаром кризи, яку створив "Північний потік – 2", є Російська Федерація. Це головне питання, на яке немає відповіді, і над ним потрібно працювати", – підкреслив Кулеба.
Угоду США і Німеччини розкритикували в Польщі, Литві та Естонії.
28 липня стало відомо, що група сенаторів-республіканців вимагає від адміністрації Байдена введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2" і погрожує заблокувати затвердження кандидатів на керівні посади в міністерстві фінансів.
Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року повідомляв, що "Північний потік – 2" готовий на 99%, його будівництво можуть завершити до кінця серпня, а пуск газу можливий уже цьогоріч.