Разумков: Я був би першим спікером Ради, якого зняли за те, що не дозволив порушити закон

Політика

Парламент не може ухвалювати закони з порушенням закону. На цьому наполягає голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Спікер парламенту заявив про це 28 вересня в ефірі телеканала "Наш", коментуючи висловлювання голови фракції "Слуга народу" в Раді Давида Арахамія щодо його позиції під час голосування за законопроєкт президента Володимира Зеленського про олігархів.

Відеозапис ефіру опубліковано у Facebook спікера Ради.

Арахамія говорив 23 вересня, що якби Разумков був присутнім на засіданні парламенту і виступив проти скороченого розгляду законопроєкту про деолігархізацію, то це могло б стати точкою неповернення для відносин фракції та спікера. Він додав, що фракція наполягала б на своєму рішенні і це "була б точка біфуркації".

"Я був би першим спікером Ради, якого зняли за те, що не дозволив порушити закон", – підкреслив Разумков.

Голова Ради вкотре додав, що "не буде триматися за посаду" тільки для того, щоб її зберегти.

"Я ці два роки будував свою роботу і роботу парламенту на тому, що ми повинні йти по закону... Ми не можемо ухвалювати закони з порушенням закону. Це – принципова позиція, – пояснив Разумков. – Тому що, коли ти ухвалюєш закон, порушуючи закон, потім вимагати від людей, щоб вони дотримувалися цих законів, – щонайменше нечесно".

Контекст

Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування проводили за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.
Разумков вважає, що скороченої процедури, за якою ухвалювали закон про деолігархізацію, немає.
"Це не 119-та стаття, це комбінація двох статей – 119-ї і 45-ї. У 45-й – частини її протирічать одна одній. І це була вільна діяльність колег, які запустили цей процес", – наголошував спікер Ради.
Окрім того, голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію у другому читанні, народні депутати врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявляв голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Вони стосуються того, який орган має визначати олігархів, говорив нардеп. Зокрема, одна з поправок авторства Разумкова пропонувала, що визначати олігархів має не Рада національної безпеки і оборони України (РНБО), як це було в запропонованій профільним комітетом редакції, а спецкомісія при Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).
Разумков також стверджує, що Рада ухвалила його поправку в законі Зеленського про олігархів.
Представник Зеленського в Конституційному Суді, голова робочої групи щодо законопроєкту про олігархів Федір Веніславський говорив 24 вересня, що спірних поправок у законі про олігархів не виявили, а нардепів "ввели в оману працівники апарату Ради".
"Було проголосовано лише пропозиції комітету. Жодна інша поправка на голосування не ставилася, а отже, відповідно до регламенту, не може вважатися такою, що була прийнята. Тобто жодних взаємовиключних правок проголосовано не було", – пояснив Веніславський.
Перший заступник голови парламенту Руслан Стефанчук назвав два варіанти розв'язання можливої правової колізії в законі Зеленського про олігархів.
"Перший варіант – з ініціативи голови Верховної Ради усунути ці помилки. Якщо голова Верховної Ради не бажає – у нас є шість місяців для того, щоб ми могли внести будь-які зміни і доповнення до цього закону, оскільки він вступає в силу через шість місяців", – аргументував Стефанчук.
На думку Разумкова, Зеленський має заветувати закон про олігархів і повернути документ у Раду зі своїми пропозиціями або ж підписати закон і після цього вносити в нього зміни. Він підкреслив, що Рада не зможе переголосувати законопроєкт про деолігархізацію.
Раніше партія "Слуга народу" анонсувала не менше ніж сім додаткових законопроєктів про регулювання діяльності олігархів в Україні, серед них – про антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії.
Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, чиновники муситимуть повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію в НАЗК.