ЗМІ дізналися, хто запропонував Орбану покинути залу під час голосування за початок переговорів ЄС з Україною

ЗМІ дізналися, хто запропонував Орбану покинути залу під час голосування за початок переговорів ЄС з Україною Перед початком саміту відбулися переговори за участю Орбана, топчиновників ЄС і лідерів Франції та Німеччини
Фото: EPA

Ідею, щоб прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан покинув залу саміту ЄС 14 грудня, тоді як решта 26 лідерів схвалили початок переговорів з Україною про вступ у Євросоюз, подав канцлер Німеччини Олаф Шольц. Про це написало Euractiv із посиланням на джерела серед дипломатів.

Орбан, який був проти початку переговорів з Україною щодо членства, не брав участі в ухваленні рішення, покинувши залу під час голосування.

За словами кількох дипломатів ЄС, яких було проінформовано про перебіг дискусії, Орбан знав, що інші лідери "підуть далі і проголосують за Україну", і його відсутність у залі була "наперед погодженою та конструктивною". Цей крок, відомий у Брюсселі як "конструктивне утримання", дав змогу лідерам ЄС ухвалити одностайне рішення.

Як пише Euractiv, посилаючись на чотирьох дипломатів ЄС, ідею цього "незвичайного способу" озвучив Шольц.

"Ми всі були здивовані, що це сталося так швидко... У якийсь момент Шольц запропонував Орбану зробити перерву й вийти з кімнати, той так і зробив", – сказав один дипломат.

Euractiv звертає увагу, що цей крок був за переговорами, які відбулися вранці перед початком саміту між президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, канцлером Німеччини Олафом Шольцом, президентом Франції Еммануелем Макроном і Орбаном.

Напередодні, 13 грудня, Європейська комісія зробила висновок, що Угорщина виконала вимогу забезпечити незалежність суддів, і відновила заморожений доступ країни до коштів на економічні проєкти на суму до €10,2 млрд.

"Хоча чиновники ЄС заперечують будь-який зв'язок між обома рішеннями, дипломати ЄС згодні з тим, що цей крок допоміг вплинути на рішення Будапешта", – зазначає Euractiv.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з Європейським союзом 2014 року після перемоги Революції гідності. Того самого року Рада і Європарламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності у повному обсязі. Стратегічний курс на членство України в Євросоюзі й НАТО закріплено у Конституції з лютого 2019 року.

28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу за спеціальною процедурою. Незабаром такі заявки подали Грузія й Молдова. 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ у ЄС Україні та Молдові, а також висунула низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів щодо вступу до Євросоюзу. 23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні та Молдові статус кандидатів.

8 листопада Єврокомісія оприлюднила звіт, у якому рекомендувала розпочати переговори з Україною і Молдовою про вступ у ЄС. Президент України Володимир Зеленський підписав указ про підготовку до переговорів щодо вступу України в ЄС, доручивши Кабміну забезпечити завершення виконання рекомендацій ЄК, поданих у звіті.

За даними ЗМІ, у ЄС розглядали можливість відкласти рішення про початок переговорів щодо вступу України на березень 2024 року через спртив Угорщини та відсутність єдності у Євросоюзі.

14 грудня стартував перший день саміту лідерів країн ЄС. Планували, що на ньому розглянуть зокрема політику розширення Євросоюзу й підтримку України. Угорщина обіцяла, що блокуватиме як продовження фінансової допомоги Україні , так і початок переговорів щодо її членства в ЄС. Однак Європейська рада ухвалила рішення розпочати переговори щодо вступу України й Молдови в ЄС.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати