Проєкт "Вчасна допомога" довів свою ефективність у Полтавській і Вінницькій областях – директор Центру екстреної медичної допомоги Києва

В Україні діє застаріла й дуже витратна модель управління екстреними службами, тому що немає єдиної системи, кожен регіон усе робить по-своєму, а в підсумку виникають розбіжності й непорозуміння, заявив у коментарі виданню "Факти" директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва Анатолій Вершигора.

Він переконаний, що необхідність реформувати екстрену медичну допомогу вже назріла і необхідно створити загальнонаціональну службу.

"Цю ідею підтримує й нинішня команда МОЗ на чолі з міністеркою Зоряною Скалецькою. Рік 2020-й президент і уряд оголосили роком екстреної медичної допомоги. Ухвалено низку важливих документів. У Полтавській і Вінницькій областях діє проєкт "Вчасна допомога". Він довів свою ефективність. Столична служба готова була розпочати реформування ще рік тому, провела низку тендерів, але їх заблокували. Зараз ми відновили роботу в цьому напрямі", – розповів директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва.

Вершигора додав, що в Києві будуть кардинально оновлювати технічну базу, це дасть змогу підвищити якість надання допомоги та швидкість реагування на виклики.

"Забезпечити належний технічний рівень служби екстреної допомоги треба в кожному регіоні. Зараз до місця виклику ми маємо приїхати протягом 10 хвилин, якщо це в межах міста, і впродовж 20 хвилин, якщо в передмісті. Але тут виникає проблема: кому приймати виклик, наприклад, у радіусі 10 км від Києва? Обласній "швидкій" чи нам? Відповідь має бути одна: тому, хто може доїхати швидше й почати надавати допомогу. Адже рахунок іноді йде на хвилини або навіть секунди. Але через особливості роботи мобільних операторів той, хто набирає "103", перебуваючи на трасі, часто потрапляє на київську міську службу. І наша "швидка" ледве пробирається через затори, щоб доїхати до пункту призначення. Необхідно розробити такий апаратно-програмний комплекс, який об'єднає всі аварійно-рятувальні служби. До речі, на місце катастрофи швидко мають приїхати не тільки медики. Порятунок людей, які потрапили в біду, залежить від швидкості ухвалення рішень і професіоналізму всіх служб", – підкреслив він.

Начальник відділу медицини катастроф департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА Володимир Гончаров розповів виданню, що в області успішно впроваджують пілотний проєкт "Вчасна допомога".

"Хочу навести один факт: із моменту дії цього проєкту смертність постраждалих під час ДТП скоротилася в чотири рази. І це завдяки правильній організації служби екстреної допомоги. Щоденно обслуговуємо приблизно 1700–2000 викликів, і практично 60% із них – екстрені. Інформацію про стан людини, у якої стався інфаркт або інсульт, можуть передавати просто з її квартири або машини "швидкої". Тоді до моменту, коли її доправлять у стаціонар, лікарі вже будуть розуміти, яка допомога потрібна – тромболізис, операція, стентування. Головне – не втратити часу. Цьому дуже сприяє створена в нас єдина оперативно-диспетчерська система. Якби вдалося поширити цей досвід на всі регіони країни, сформувати єдину електронну персоніфіковану базу даних пацієнтів, рятувати людей стало б легше", – заявив Гончаров.

На проєкт у 2019 році в державному бюджеті було закладено майже 1 млрд грн. У Міністерстві охорони здоров'я зазначали, що екстрена медична допомога у 2020 році стане частиною гарантованого пакета послуг, який буде оплачувати Національна служба здоров'я України за договором. Для підписання такого договору потрібен єдиний центр екстреної медичної допомоги у регіоні із центральною оперативно-диспетчерською службою і статус комунального некомерційного підприємства.