"Я проти культу особистості. Глибоко переконаний у тому, що армія – це командна робота, а ми сильні настільки, наскільки сильний наш найслабший солдат, і ніхто не зможе мене в цьому переконати. Для багатьох із нас це набагато більше, ніж робота – це життєвий шлях, наповнений труднощами, випробуваннями і боротьбою, не тільки з ворогом, але насамперед із самим собою. Заслуги й досягнення "Азову" – це заслуга кожного солдата, живого і полеглого, які, звеличивши спільне над особистим, як справжні професіонали, не рахуючись із власним часом, повністю віддаючись своєму поприщу, поклали власне життя на вівтар незалежності. Моє серце, душа і плоть належать "Азову". Я солдат, а не політик. Тому, поки у країні триватиме війна, мене мало цікавлять будь-які інші напрями діяльності, окрім військової справи", – написав він.
За словами Прокопенка, основні зусилля буде спрямовано на комплектування підрозділу і бойову підготовку бригади "Азов". Він закликав українців приєднуватися до її лав.
Контекст
Оборона Маріуполя тривала з лютого до травня 2022 року. На заводі "Азовсталь" до середини травня перебували українські захисники – бійці Національної гвардії, зокрема полку "Азов", співробітники СБУ, військовослужбовці ЗСУ, прикордонники та поліцейські. На той момент окупанти захопили майже всю територію Маріуполя і регулярно штурмували "Азовсталь", обстрілювали підприємство і скидали на нього авіабомби.
16 травня президент Володимир Зеленський та Генеральний штаб ЗСУ повідомили, що з "Азовсталі" розпочато евакуацію українських військовослужбовців. Вони здалися в полон росіянам. За інформацією ГУР, з "Азовсталі" вийшло приблизно 2,5 тис. захисників, станом на кінець травня 2023 року з російського полону повернулося понад 500 із них. Окупанти досі утримують орієнтовно 700 азовців, повідомили в підрозділі.
Прокопенка, його заступника Святослава Паламаря, в.о. командира 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергія Волинського, командира 12-ї бригади оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького Дениса Шлегу і командира роти "Азов" Олега Хоменка звільнили з російського полону у вересні 2022 року. Командирів маріупольського гарнізону обміняли в Анкарі.
Згідно з домовленостями, вони мали залишатися в Туреччині до кінця війни і перебували там під протекторатом президента країни Реджепа Ердогана.
Однак 8 липня 2023 року Зеленський повідомив про повернення командирів із Туреччини, де він перебував із візитом. Після цього Прокопенко на брифінгу у Львові пообіцяв "обов'язково сказати своє слово в бою".