$39.78 €42.31
menu closed
menu open
weather +14 Київ

"Наш народ платить надзвичайно високу ціну за свободу і європейський вибір". Залужний взяв участь у засіданні військового комітету НАТО

"Наш народ платить надзвичайно високу ціну за свободу і європейський вибір". Залужний взяв участь у засіданні військового комітету НАТО Залужний: Якби були живі наші діди, які воювали у Другу світову війну, то побачивши те, що відбувається в Україні, вони б заплакали
Фото: Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine / Facebook
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний 19 травня взяв участь у засіданні військового комітету НАТО на рівні головнокомандувачів (начальників штабів) у форматі з Україною. Про це він повідомив у Facebook.

Взяти участь у засіданні Залужного запросив голова комітету адмірал Королівського військово-морського флоту Нідерландів Роб Бауер.

"Наголосив, що наш народ платить надзвичайно високу ціну за свободу і європейський вибір, а Європа переживає найбільшу безпекову кризу з часів Другої світової війни. Повторив свої слова, сказані на засіданні військового комітету НАТО в січні минулого року: відповідь агресору має бути консолідованою. Війна з 2014 року стала для нас, українців, справжньою війною. Не АТО, не ООС, а саме війною. І кожен день цієї війни, кожен убитий солдат, кожна покалічена доля були для нас наукою", – заявив головнокомандувач ЗСУ.

За словами Залужного, Україна розуміла, що рано чи пізно почнеться повномасштабна агресія РФ, і готувалася до неї.

"Ми чітко розуміли, що саме перший місяць буде переломним. Нам вдалося відібрати у противника стратегічну ініціативу, завдати критичних втрат, змусити відмовитися від головної мети – захоплення міста Києва", – написав він.

Головнокомандувач підкреслив, що українська армія сьогодні не лише веде оборону, а й провела низку успішних контрнаступних дій, завдяки яким вдалося розблокувати Харків, Миколаїв. Також тривають бої на херсонському напрямку.

"Якби були живі наші діди, які воювали у Другу світову війну, побачивши те, що відбувається в Україні, вони б заплакали. Методи нацистів не змінилися. Це тотальне знищення цивільних об'єктів, убивства мирних людей, це гуманітарна катастрофа, унеможливлення постачання гуманітарних вантажів. Противник чудово розумів і розуміє, що він коїть. Перехоплення розмов російського військового командування підтверджують, що вони робили все це свідомо. Увесь світ знає, що таке Буча, Гостомель, Бородянка. Це величезне горе у ХХІ столітті в самому центрі Європи", – сказав він.

Залужний також розповів про захисників Маріуполя, які стримали багатотисячне угруповання російських військ і дали можливість українській армії обладнати оборонні рубежі на інших напрямках.

"Агресор продовжує нанесення ракетних ударів високоточною зброєю у глибині нашої території. Ми знищили флагманський крейсер "Москва", нанесли ураження ще трьом потужним кораблям, які складають основу Чорноморського флоту РФ. Але росіяни підтримують високу інтенсивність ракетних обстрілів, у середньому 10–14 балістичних і крилатих ракет на добу. Це загроза не тільки для України, але й для країн – членів НАТО. Адже кожна така ракета несе 400–600 кг тротилу. Тому важливо зміцнювати протиракетну оборону. Зауважив, що збройна боротьба у ХХІ столітті комплексна, йдеться про поєднання операцій, що, в свою чергу, вимагає застосування сучасного високоточного далекобійного озброєння, ефективної системи ППО та ПРО", – заявив він.

Головнокомандувач подякував міжнародним партнерам за допомогу Україні.

"Було приємно почути від колег слова підтримки і захоплення на адресу наших воїнів і всього українського народу, який сьогодні показує світові, як потрібно боротися за свою державу і свободу", – додав Залужний.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року Рада ухвалила закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україна поки що не отримала. Росія наполягає на безблоковому статусі України.

23 березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що НАТО надає "безпрецедентну підтримку" Україні, але "членство України в НАТО не стоїть на порядку денному".

Після чергового раунду переговорів із РФ 29 березня Україна офіційно запропонувала підписати договір про міжнародні гарантії безпеки. Проєкт договору передбачає, що в разі нападу на Україну низка країн-гарантів надає військову допомогу, озброєння та закриття повітряного простору, а Україна зобов'язується не розміщувати на своїй території іноземні військові бази і не вступати у військово-політичні союзи, повідомляв член делегації Олександр Чалий.

Президент України Володимир Зеленський пояснював, що Україна, як і раніше, готова вступити до НАТО, але оскільки Альянс цього не пропонує, влада країни буде "будувати ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас".