0 Київ
"Помста, ідеологічна помста. Якщо ми порівнюємо Донецьк і Маріуполь – це колосальна різниця. Донецьк занепадав після 2014 року, а Маріуполь розквітав. На жаль, уже під час повномасштабних дій я не зустрів колосального спротиву місцевого населення… Але не можна сказати, що місцеві не долучалися. Долучалися. Долучалися до ведення бойових… Скажімо так, допомозі бойових дій. Це не була "вата", – сказав він.
Оборонець Маріуполя також розповів, як із 2014 року змінювався не лише Маріуполь, а й люди, які в ньому проживали.
"Я пам'ятаю Маріуполь 2014 року й пам'ятаю, як він змінювався. І зі зміною, скажімо так, ландшафтного дизайну в Маріуполі змінювалися люди. І це правда. Концерти класичної музики біля драмтеатру, театральні вистави. Я пам'ятаю, коли приїжджала група Марії Матіос "Нація", – вистава була. Коли приїжджали артисти… Зробили порт, набережну, зробили парки, сквери, "Веселку". Маріуполь змінювався. І люди змінювалися. І взагалі, я думаю, те варварське поводження із цим містом нашого ворога заключалося ще не тільки у стратегічних, тактичних цілях", – зазначив Паламар.
На запитання Дмитра Гордона, чи чекали на росіян у Маріуполі, боєць зазначив, що вважає, що в місті працювала російська агентура.
"Думаю, чекали. Думаю, агентура була напрацьована. Я колись відпочивав у селі Куликівське біля полігону нашого. І жіночка, яка мала такий котеджик біля пляжу, ми там з дружиною і дитиною зупинялися… Я кажу: "Так до вас приезжают русские?" Вона каже: "Ну, есть один человек, очень хороший, спокойный. Всегда на велосипеде ездит. Он приезжает – и куда-то уезжает все время. Вечером приезжает". От я думаю, що вони приїжджали, досліджували собі спокійно, каталися, дивилися, які містечка, хто стоїть, гарнізони, полігони, креслили, малювали й доповідали. І місцеві теж, я думаю, були", – відповів він.
