Качинський не є оптимістом щодо "гібридних дій" на польсько-білоруському кордоні, пише газета. Польща, на його думку, має готуватися до затяжної агресії.
"Саме так росіяни проводять свої операції, і Україна – найкращий тому приклад. Я не відкидаю, що прикордонну стіну, яку вже будують, доведеться зміцнювати, розширювати до кордону з Україною", – наголосив Качинський в інтерв'ю.
Він додав, що невідомо, у якому напрямку піде російська агресія і за якою моделлю діятиме Росія.
Качинський визнав, що Європа надто довго не сприймала Росію як потенційного агресора. Він сказав, що "західний світ роками дуже наївно дивиться на Москву, багато разів він намагався переманити її на свій бік, обдурений якимось утопічним баченням цієї країни". На думку політика, нічого доброго із цього не вийшло, "принаймні для Заходу".
За словами польського віцепрем'єр-міністра, "Москва вирішила, що настав момент завершити важливі для неї справи", пише видання.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати відразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ у НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у відповідь наголосив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ розповсюдило передані Вашингтону 15 грудня російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США йдеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
У Білому домі заявили у відповідь на пропозиції Росії, що США обговорюють їх із європейськими союзниками та партнерами.
Столтенберг сказав, що діалог Альянсу з РФ має відбуватися в консультації з європейськими партнерами, такими як Україна.
У МЗС України наголосили, що "головною проблемою безпеки євроатлантичного простору в цей час є озброєна агресія РФ, а також нинішня російська ескалація вздовж кордону України та на її окупованих територіях".
Столтенберг 19 грудня заявив, що проти проведення конференції з РФ для обговорення "розділення зон впливу".
Президент РФ Володимир Путін сказав 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. 23 грудня він заявив, що в 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "нахабно обдурили". НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися, відповів Путіну Столтенберг.
У Білому домі заявили 23 грудня, що США готові провести переговори з Росією щодо "гарантій безпеки" в січні 2022 року.
+3 Київ
