За його словами, таку бездіяльність "не можна пробачити", бо вона загрожує не лише польсько-українським відносинам, а й інтересам самої Польщі.
Туск заявив, що чинний уряд ставить країну в дуже складну ситуацію, а прем'єр-міністр Матеуш Моравецький "непрофесійно і до того ж цинічно розіграв українську карту".
На початку, коли це було доречно, Варшава демонструвала радикально проукраїнську позицію, а коли це розлютило людей, почали розігрувати антиукраїнську карту, а згодом взагалі відвернулися від проблеми на кордоні, вважає політик.
Він додав, що це "скандал", тому що протест водіїв, спричинений провальними діями уряду, поставив під загрозу і фундаментальні інтереси Польщі, і відносини з Україною та Європейським союзом.
Контекст
На парламентських виборах у Польщі 16 жовтня перше місце посіла керівна партія "Право і справедливість", проте більшість мандатів здобули представники трьох опозиційних сил: "Громадянської коаліції" Туска, "Лівих" і "Третього шляху". 10 листопада польська опозиція підписала коаліційну угоду, згідно з якою кандидатом на посаду прем'єр-міністра Польщі є Туск, який очолював уряд Польщі у 2007–2014 роках.
18 листопада президент Польщі Анджей Дуда заявив в інтерв'ю виданню Sieci, що Туск не буде прем'єром у його уряді. Лідер "Громадянської коаліції" відреагував у соцмережі Х. "Підтверджую. Не буду", – написав політик. 27 листопада Дуда привів до присяги новий уряд під керівництвом Матеуша Моравецького, який обіймав цю посаду з 2017-го до 12 листопада 2023 року.
З початку листопада польські перевізники блокують рух вантажівок у трьох пунктах пропуску на українсько-польському кордоні ("Ягодин – Дорогуськ", "Краковець – Корчова", "Рава-Руська – Гребенне"). Уранці 23 листопада польські перевізники розпочали блокаду четвертого пункту пропуску – "Шегині – Медика". Вони вимагають відновлення системи дозволів чи квот для українського транспорту. Представник Єврокомісії Адальберт Янц сказав 16 листопада, що повернення до старої системи, скасоване "транспортним безвізом" із ЄС, не є юридично можливим.