Президент країни-окупанта РФ Володимир Путін уперше заговорив про можливість завдати обмеженого ядерного удару по Україні у промові напередодні повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Після незаконної анексії чотирьох українських регіонів Путін пообіцяв "використати всі засоби, які є в розпорядженні", для захисту цих завоювань, вказала FT.
За даними ЗМІ, "ці погрози спонукали США, Великобританію і Францію пообіцяти відповідь за допомогою конвенційних озброєнь".
Також свою роль відіграв і лідер КНР Сі Цзіньпін, який застеріг Путіна від використання ядерної зброї, зокрема під час візиту до Москви в березні 2023 року, підкреслила FT.
Контекст
Наприкінці лютого 2022 року, невдовзі після відкритого вторгнення Росії в Україну, Путін наказав перевести сили стримування армії РФ, які охоплюють ядерну зброю, в особливий режим бойового чергування. Він пояснив своє рішення "агресивними висловлюваннями" з боку найвищих посадових осіб країн НАТО на адресу Росії.
Президент США Джо Байден у відповідь назвав ці заяви безвідповідальними.
У вересні Путін заявив про готовність застосувати ядерну зброю в разі небезпеки для територіальної цілісності Росії. За місяць він заявив, що Росія "ніколи не говорила" про можливість застосування своєї ядерної зброї, а "тільки натяками відповідала".
Президент України Володимир Зеленський говорив, що не вірить у те, що РФ застосує ядерну зброю. Однак у червні 2023 року він додав, що "не може сказати напевно, особливо про людину, яка не має зв'язку з реальністю".
Байден заявив у червні, що вважає загрозу застосування Путіним тактичної ядерної зброї реальною. Однак у липні президент США уточнив, що не бачить "будь-яких реальних перспектив" застосування Росією цієї зброї.
За оцінками Пентагону, в арсеналі Росії є до 2 тис. одиниць тактичної ядерної зброї, призначеної для застосування на полях битв із метою придушення звичайних сил, пише The New York Times.
+17 Київ
