$41.24 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

За причетність до репресій Євросоюз ввів санкції проти ще 28 білорусів, серед них гендиректорка інформагентства БЕЛТА

За причетність до репресій Євросоюз ввів санкції проти ще 28 білорусів, серед них гендиректорка інформагентства БЕЛТА ЄС розширив санкції з нагоди річниці президентських виборів у Білорусі
Фото: ЕРА

5 серпня Рада Європейського союзу внесла у санкційні списки 28 фізичних осіб із Білорусі, про це поінформував сайт відомства.

"Сьогодні Рада ухвалила рішення ввести обмежувальні заходи щодо ще 28 осіб за їхню роль у внутрішніх репресіях і порушеннях прав людини в Білорусі, що тривають", – ідеться в повідомленні.

У санкційні списки, зокрема, потрапили двоє заступників начальника Головного управління боротьби з організованою злочинністю і корупцією МВС Білорусі, прокурори й судді, які ухвалювали "політично мотивовані вироки, зокрема щодо громадян, які протестували проти фальсифікованих президентських виборів 2020 року або просто висловлювали свою думку проти режиму [Олександра] Лукашенка [який перебуває при владі у країні з 1994 року]".

Окрім того, санкції ввели стосовно керівників в'язниці та слідчого ізолятора, а також групи "давніх прибічників Лукашенка, які здобували вигоду з режиму".

До таких зарахували генеральну директорку найбільшого в Білорусі державного інформагентства БЕЛТА Ірину Акулович; телеведучого каналу СТВ і голову Молодіжної ради Національних зборів Білорусі Микиту Рачиловського; екскерівника пресслужби Лукашенка Дмитра Жука.

"Ці пропагандисти режиму охоче надавали білоруській громадськості неправдиву інформацію про репресії, які проводять державні органи, поширювали дезінформацію, підготовлену як білоруською, так і російською владою, і пропагували ненависть до демократичної опозиції та громадянського суспільства", – пояснили в ЄС.

У релізі зазначено, що до списку антибілоруських санкцій внесено загалом 261 фізичну особу і 37 юридичних. Їхні активи в Євросоюзі підлягають заморожуванню, громадянам та компаніям із ЄС заборонено надавати їм кошти. Окрім того, фізособам заборонено перебувати на території Європейського союзу.

"Санкції ухвалено напередодні четвертої річниці шахрайських президентських виборів у серпні 2020 року. [...] ЄС наполегливо закликає білоруську владу негайно і беззастережно звільнити всіх політв'язнів і скасувати смертну кару. Рада також рішуче засудила безпрецедентний рівень репресій та обмежень на участь у політичному житті напередодні парламентських і місцевих виборів, які відбулися 25 лютого 2024 року", – ідеться в заяві.

Контекст

Після виборів президента 2020 року в Білорусі почалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами. Їх жорстко розганяли, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль та водометів. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. На піку в мітингах брало участь кілька сотень тисяч людей, 2021 року протестна активність припинилася, але силовики продовжили затримання опозиціонерів.

Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз і США неодноразово вводили санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів.

У доповіді Комітету ООН проти катувань, опублікованій 10 травня 2024 року, ідеться, що застосування тортур є систематичною практикою в Білорусі.

На початку липня деяких політв'язнів у Білорусі відпустили.