+5 Київ
Україна запровадила карантин для боротьби з поширенням коронавірусу, і система освіти зіштовхнулася з проблемою продовження навчального процесу. Така ж дилема стоїть і перед навчальними закладами по всьому світу.
В Україні Міністерство освіти дозволило школам самостійно визначати інструменти і методи навчання для початкової школи. Учителі та школи застосовують усі наявні інструменти від програми ClassDojo, Google-інструментів, повідомлень чи електронної пошти, залежно від того, який інструмент найбільш доступний батькам і зрозумілий дітям. А ось для середньої і старшої шкіл – організувало проведення онлайн-уроків із предметів із трансляцією на телеканалах і спеціалізованому YouTube-каналі.
А що ж з освітнім процесом у вищій школі? Поки університети самотужки думають, яким чином організувати процес. Платформи, яка б дозволила перевести навчальний процес в онлайн, в Україні немає.
Безумовно, зараз є багато платформ для онлайн-освіти, такі як Coursera, edX і Udemy, де свої онлайн-курси пропонують провідні університети світу, а в Україні – Prometheus. Однак ці платформи не зовсім підходять для організації онлайн-навчання для студентів університету вже і зараз і потребують часу та необхідних засобів для створення величезної кількості курсів. Таких ресурсів в українських університетів немає.
Я вирішила дослідити питання, яким же чином проблему дистанційного навчання вирішують у світі. Отже, усі провідні університети світу зіштовхнулися з необхідністю зупинити навчальний процес у кампусах і перевести навчальний процес в онлайн. Хоча такі університети мають відповідні онлайн-розробки та ресурси, навіть вони відчувають проблеми з тотальним переведенням навчального процесу в онлайн, зокрема й через те, що не всі професори та викладачі мають досвід викладання онлайн. Проте проблема є і її намагаються вирішувати.
Скажімо, Принстонський університет створив окрему сторінку для професорів і викладачів із докладним поясненням, як користуватися наявними відкритими онлайн-платформами для організації своїх курсів у режимі онлайн. Зокрема, Принстонський університет радить своєму викладацькому складу користуватися такими платформами, як Blackboard і Canvas, для організації курсу, чи Zoom для організації занять у режимі онлайн-аудіо- та відеоконференцій. На сторінці є чітка інструкція, як користуватися кожною з цих платформ із покроковим описом – як записувати відео, розміщувати матеріали, організовувати тести на сайтах тощо.
Гарвардський університет теж перейшов на дистанційне навчання і запропонував викладацькому складу і студентам використовувати для навчального процесу той же Canvas і Zoom. Крім того, для викладацького складу створена дуже детальна покрокова інструкція, яким чином організовувати онлайн-навчання: від запису відеоматеріалів, використання готових шаблонів для презентацій до правильної організації занять у формі онлайн-відеоконференцій.
Є приклади з іншого кінця планети. Китайський університет Чжецзян за два тижні "експерименту" онлайн-навчання запропонував студентам 5 тис. курсів, які були доступні всім студентам, а також окремі курси були доступні у вільному доступі. Для цього університет використовував власний навчальний хаб Learning at ZJU і платформу для онлайн-відео DingTalk ZJU. Більше того, близько 2,5 тис. студентів-випускників готуються захищати свої дипломні роботи весною онлайн, щоб вчасно завершити навчання і отримати ступінь. У цьому університеті теж розуміли, що хоча онлайн-навчання не є новинкою, багато викладачів та професорів не готові до використання доступних технологій та управління заняттям за допомогою онлайн-інструментів. Для цього організували двотижневе навчання для викладацького складу та запросили поділитися досвідом колег, які змогли адаптувати методи навчання до онлайн.
Інший університет із Китаю, Ціньхуа, із середини лютого теж почав навчальний процес в онлайн-режимі через свою власну платформу Rain Classroom та інші. За словами президента університету, їхня онлайн-платформа Rain Classroom забезпечує взаємодію між викладачами та студентами в реальному часі, як і оцінку самого процесу викладання, педагоги можуть створювати дизайн свого курсу й перевірити статус студентів перед початком заняття. В університеті зазначають, що у порівнянні з традиційними заняттями, взаємодія між викладачами та студентами значно поліпшилася під час онлайн-навчання, як і зросла задоволеність студентів своїми навчальними курсами.
Ми бачимо, що перехід на дистанційне онлайн-навчання навіть для відомих у світі університетів – непростий. Як зазначають колеги-науковці з Великобританії, професори теж потребують навчання – яким чином залучати студентів до онлайн-дискусії і поглиблення знань. І потрібно пам'ятати, що добре онлайн-навчання – це не просто дати студентам інформацію та запропонувати вивчити матеріал. Добре організоване онлайн-навчання вимагає гарного планування і продуманого дизайну.
Серед американських університетів зараз поширюється краудсорсинговий документ, у якому збирають інформацію, яким чином той чи інший університет планує свою роботу і організує навчання під час карантину. Це фактично збірник усіх інструментів і практик у відкритому доступі, тобто просто "клондайк".
А що ж в Україні? Університети, окремі факультети чи кафедри намагаються самотужки налагодити онлайн-навчання за окремими програмами або курсами. Масової трансформації освітнього процесу та його переходу в онлайн, як це демонструють провідні університети у світі, немає.
На мій погляд, Міністерство освіти та університети повинні об'єднати зусилля, вивчивши досвід своїх іноземних колег, і взяти на озброєння доступні онлайн-платформи для синхронного й асинхронного навчального процесу. Це дозволить трансформувати навчальний процес на час карантину і після його завершення. Викладачам і студентам потрібно буде вчитися, освоювати нові технології. Міносвіти варто провести переговори з такими відкритими онлайн-платформами, як Canvas чи Zoom для того, щоб можна було адаптувати їх для України. Наприклад, запустити україномовну версію цих платформ для українських університетів та інших закладів освіти.
Сьогоднішня криза і карантин – це можливість зробити величезний крок назустріч новому. Ми повинні використовувати її як можливість зробити прорив у освітньому процесі в університетах. Наші колеги у світі продемонстрували, що онлайн-навчання дає безмежні можливості – посилити взаємодію викладача і студента, збільшити задоволеність студентів від навчального процесу. Головне – скористатися своїм шансом зараз, щоб вийти з карантину з новими можливостями.
Джерело: "Українські новини"
Опубліковано з особистого дозволу автора
