У Києво-Печерській лаврі під контроль заповідника повернули 11 споруд

Події

Заповідник "Києво-Печерська лавра" повернув собі 11 споруд на території нижньої Лаври. У користування держави залишилося повернути ще приблизно 30 приміщень. Про це 12 серпня повідомив в.о. гендиректора Максим Остапенко в коментарі "Укрінформу".

"Заповідник передав монастирю 79 об'єктів. Але значна частина з них – це замощення, печери, підземні споруди, фортечні мури, підпірні стінки, архітектурні форми. Лише 40–42 об'єкти – це повноцінні споруди: житлові, технічні, релігійні. Із цих 40 об'єктів ми 11 повернули в користування заповідника та повністю їх контролюємо. Приблизно 30 об'єктів іще залишилися", – розповів він.

Остапенко наголосив, що під контроль беруть приміщення, у яких розміщували виробництво, торгівлю, ресторани або кафе, що не було передбачено договором, укладеним між УПЦ МП і заповідником. І зараз ці приміщення "використовуються невідомими особами і точно не відповідають цілям заповідника і монастиря".

"Об'єкти, де проживають монахи або здійснюється служба, комісія, звісно, не чіпатиме. Допоки рішення суду не набуде чинності, у нас немає на це правових підстав", – додав виконувач обов'язків гендиректора.

Він зазначив, що, користуючись наявністю судової процедури, представники УПЦ і далі перебувають у Лаврі. Але після остаточних рішень суду ченці мають або довести, що в них немає зв'язків із державою-агресором РФ, виробити новий формат відносин із державою і звернутися, щоб на підставі нового прозорого договору пролонгувати використання приміщень Лаври, або звільнити ці приміщення.

Контекст

79 споруд Києво-Печерської лаври із 2013 року за розпорядженням Кабміну були в безоплатному користуванні в чоловічого монастиря УПЦ МП – частини Російської православної церкви. УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".
10 березня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" повідомив, що із 29 березня розриває зі Свято-Успенським монастирем УПЦ МП договір про безоплатне користування будівлями, розташованими на території заповідника. Попередження стосується будівель нижньої Лаври, де розташований чоловічий монастир. У верхній Лаврі УПЦ МП користувалася Успенським собором і Трапезною церквою, але договір про їхню оренду закінчився 31 грудня 2022 року і його не продовжили. Ці два храми з 5 січня повернули в управління держави.
Митрополит Павло (Лебідь), який був намісником Лаври, заявив, що ченці УПЦ МП не мають наміру виселятися з Києво-Печерської лаври до рішення суду.
30 березня на території Лаври мала розпочати роботу державна комісія з питань приймання-передавання майна державній установі. До цього ченці мусили звільнити приміщення. Проте священнослужителі не пустили комісії.
Того самого дня Кабмін України ухвалив рішення, згідно з якими управління майном Києво-Печерської лаври передали державі.
Пізніше комісія продовжила роботу в Лаврі, її завершили 5 червня. Заповідник висунув УПЦ МП вимогу звільнити приміщення на території Лаври.
Після цього віряни УПЦ МП не давали комісії Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" перевірити й опечатати звільнені корпуси на території нижньої Лаври, проте згодом представники комісії все ж змогли почати огляд і опечатування приміщень.
9 серпня Господарський суд Києва визнав законним розірвання договору безоплатного користування, укладеного між Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою УПЦ МП і Національним заповідником "Києво-Печерська лавра". Підставою для розірвання договору стала низка порушень, установлених під час перевірки комісією та заповідником, зазначили в Міністерстві культури та інформаційної політики.