$39.51 €42.36
menu closed
menu open
weather +20 Київ

Експерт: Що більше кораблів ітиме нашим морським коридором, то нижчими будуть ставки страхування

Експерт: Що більше кораблів ітиме нашим морським коридором, то нижчими будуть ставки страхування 17 липня 2023 року РФ оголосила про вихід із "зернової угоди", яка діяла з 1 серпня минулого року
Фото: depositphotos.com

Український морський коридор набирає обертів, усе більше кораблів ідуть до портів Великої Одеси, отже, Україна отримує більше коштів, промисловість і аграрний сектор мають можливість розвивати й нарощувати виробництво. Водночас, ставки страхування для кораблів лишаються доволі високими – їх зниженню передусім сприятиме гарантування безпеки судноплавства й кількість суден у коридорі. Про це розповів кандидат політичних наук, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко в ефірі YouTube-каналу Politeka.

"Чим вигідніше буде працювати через одеські порти, тим більше одразу піде трейдерів. Тому передусім потрібно більше ППО, а також робота з постійним розмінуванням цього морського коридору. Надзвичайно важливо, щоб судновласники повірили в безпечність цього маршруту. Чим більша буде довіра, тим менші будуть ставки страхування. Чим менші будуть ставки страхування, тим більше трейдери зможуть заробляти", – пояснив Буряченко.

За його словами, на початку роботи коридору ставки страхування були дуже високими: доходили до 5%, плюс ще до 1,5% так званих ризиків для екіпажу.

"Потім уряд проголосив ініціативу про частину державного страхування, і це, у принципі, зрушило лід у цьому процесі. А зараз уже, коли пройшло понад 40 суден, ставка від 4–5% понизилася до 1,5%. Тобто чим більше йде суден, чим більша тоннажність, тим, відповідно, ставка страхування буде меншою, а отже – ще більше компаній світових повірять, що цей коридор є безпечним. Тобто тут пряма пропорційна залежність", – переконаний експерт.

Він зауважив, що напрацювання процедур державного страхування й компенсаторних механізмів потрібно дуже пришвидшувати. Але насправді навіть сама ініціатива допомогла активізувати ці процеси.

"Про страхування суден говорив прем’єр-міністр, про це говорили в Міністерстві інфраструктури. Вони дали основний сигнал нашим іноземним партнерам, що Українська держава ці механізми розробляє, і процес пішов динамічніше. А далі вже комерційні структури почали знижувати ставки", – резюмував Буряченко.

Контекст

17 липня країна-агресор РФ оголосила про вихід із "зернової угоди", яка діяла з 1 серпня 2022 року. Президент України Володимир Зеленський того самого дня надіслав генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррішу та президенту Туреччини Реджепу Ердогану пропозицію продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.

У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди". Росія оголосила всі судна, які прямують в українські порти, законними воєнними цілями як потенційних перевізників військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи щодо всіх суден, які прямують у російські й окуповані українські порти).

Після цього РФ почала масовано обстрілювати інфраструктуру півдня України. Пошкоджено, зокрема, порти в Одесі, Рені й Ізмаїлі.

10 серпня Україна оголосила про тимчасові коридори для цивільних суден, які прямують у чорноморські порти і з них.

Першим судном, яке скористалося тимчасовим коридором, стало Resilient Africa. Воно вийшло з порту Чорноморськ 19 вересня із 3 тис. тонн пшениці на борту.

Тимчасовим морським коридором до портів Великої Одеси станом на 22 жовтня загалом пройшло 45 суден, із яких 25 вийшли завантаженими й успішно подолали зворотний шлях.

Матеріали за темою