Експерт: Що більше кораблів ітиме нашим морським коридором, то нижчими будуть ставки страхування

Гроші

Український морський коридор набирає обертів, усе більше кораблів ідуть до портів Великої Одеси, отже, Україна отримує більше коштів, промисловість і аграрний сектор мають можливість розвивати й нарощувати виробництво. Водночас, ставки страхування для кораблів лишаються доволі високими – їх зниженню передусім сприятиме гарантування безпеки судноплавства й кількість суден у коридорі. Про це розповів кандидат політичних наук, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко в ефірі YouTube-каналу Politeka.

"Чим вигідніше буде працювати через одеські порти, тим більше одразу піде трейдерів. Тому передусім потрібно більше ППО, а також робота з постійним розмінуванням цього морського коридору. Надзвичайно важливо, щоб судновласники повірили в безпечність цього маршруту. Чим більша буде довіра, тим менші будуть ставки страхування. Чим менші будуть ставки страхування, тим більше трейдери зможуть заробляти", – пояснив Буряченко.

За його словами, на початку роботи коридору ставки страхування були дуже високими: доходили до 5%, плюс ще до 1,5% так званих ризиків для екіпажу.

"Потім уряд проголосив ініціативу про частину державного страхування, і це, у принципі, зрушило лід у цьому процесі. А зараз уже, коли пройшло понад 40 суден, ставка від 4–5% понизилася до 1,5%. Тобто чим більше йде суден, чим більша тоннажність, тим, відповідно, ставка страхування буде меншою, а отже – ще більше компаній світових повірять, що цей коридор є безпечним. Тобто тут пряма пропорційна залежність", – переконаний експерт.

Він зауважив, що напрацювання процедур державного страхування й компенсаторних механізмів потрібно дуже пришвидшувати. Але насправді навіть сама ініціатива допомогла активізувати ці процеси.

"Про страхування суден говорив прем’єр-міністр, про це говорили в Міністерстві інфраструктури. Вони дали основний сигнал нашим іноземним партнерам, що Українська держава ці механізми розробляє, і процес пішов динамічніше. А далі вже комерційні структури почали знижувати ставки", – резюмував Буряченко.

Контекст

17 липня країна-агресор РФ оголосила про вихід із "зернової угоди", яка діяла з 1 серпня 2022 року. Президент України Володимир Зеленський того самого дня надіслав генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррішу та президенту Туреччини Реджепу Ердогану пропозицію продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.
У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди". Росія оголосила всі судна, які прямують в українські порти, законними воєнними цілями як потенційних перевізників військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи щодо всіх суден, які прямують у російські й окуповані українські порти).
Після цього РФ почала масовано обстрілювати інфраструктуру півдня України. Пошкоджено, зокрема, порти в Одесі, Рені й Ізмаїлі.
10 серпня Україна оголосила про тимчасові коридори для цивільних суден, які прямують у чорноморські порти і з них.
Першим судном, яке скористалося тимчасовим коридором, стало Resilient Africa. Воно вийшло з порту Чорноморськ 19 вересня із 3 тис. тонн пшениці на борту.
Тимчасовим морським коридором до портів Великої Одеси станом на 22 жовтня загалом пройшло 45 суден, із яких 25 вийшли завантаженими й успішно подолали зворотний шлях.