Історик Плохій: Союзники – це завжди складно, це завжди компроміс. Нам треба працювати з Польщею, вдумливо, на перспективу
10 жовтня 2023, 21.25 Этот материал также можно прочитать на русском
В інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман українсько-американський історик, який спеціалізується на вивченні історії України, професор Гарвардського університету Сергій Плохій висловив свої міркування про відносини між Україною та Польщею, що ускладнилися.
Бацман запитала, чи можуть ці проблеми бути пов'язані з імовірними "історичними моментами, які не дають до кінця стати щирими, близькими друзями".
РЕКЛАМА
"Відносно українсько-польських відносин. У мене не так давно було інтерв'ю й запитання журналіста з Польщі. І він запитував мене про реакцію в українському суспільстві, сказавши, що в польському суспільстві відносно багато тертя також, пояснюючи, що дивляться вони на цю перспективу з точки зору якраз українсько-польських історичних конфліктів. Я не знаю, це так чи ні, але це те, що я чув від журналіста. Я йому сказав, що я спеціально не слідкував, але моє уявлення – що в Україні дискусія про це не була пов'язана з історією зовсім", – сказав Плохій.
За його словами, "в Україні ця дискусія була пов'язана з тим, чи уряд перегнув палку, чи ні".
"Критика більше була, мені здається, нашого уряду, ніж польського. Ясно, що ми підходимо до цього з іншої перспективи. Я особисто дуже задоволений, що холодні голови по обох боках перемогли. І сьогодні це увійшло в конструктивне русло. Дуже складно давати поради. Як говорять в Америці, monday quarterback: відбулася гра в неділю чи суботу, а вболівальник у понеділок розповідає, хто кому мав передати пас, зробити удар", – вважає історик.
Він зазначив, що "працювати із союзниками – це щоденна важка робота".
"Черчилль свого часу багато цікавих фраз сказав, але одна з них полягала в тому, що є тільки одна річ, яка гірша, ніж мати союзників, – не мати їх. Союзники – це завжди складно, це завжди робота, це завжди позиція, завжди компроміс. І нам як ні з ким треба працювати з Польщею, вдумливо, на перспективу, знаючи наші інтереси, розуміючи обмеження з того боку... Якщо говорити про українську сторону, то уявлення про те, що Польща перебуває всередині виборчої кампанії... Це те, про що ми, мабуть, не договорили. Бо ми перебуваємо всередині війни, і деякі проблеми інших країн здаються нам незначними. А вони значні, вони відіграють свою роль", – пояснив Плохій.
РЕКЛАМА
Контекст
- Із 2 травня до 15 вересня діяла заборона на вільне постачання української пшениці, кукурудзи, ріпаку й насіння соняшнику до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Ембарго ввели через те, що фермери з Польщі й інших країн виходили на акції протесту. Аграрії скаржилися, що українське зерно осідає у країнах і його не експортують далі, через що різко впали закупівельні ціни на зернові.
- 15 вересня Єврокомісія скасувала заборону на ввезення української агропродукції. Як зазначили в Єврокомісії, Україна погодилася вжити заходів (включно з, наприклад, системою ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути стрибків ціни на зерно. Незважаючи на рішення Єврокомісії, Польща, Угорщина і Словаччина (до кінця року) в односторонньому порядку продовжили заборону імпорту українського зерна.
- 18 вересня в Мінекономіки України повідомили, що Україна розпочала судову процедуру через заборону на ввезення українського зерна до Польщі, Словаччини й Угорщини. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 19 вересня заявив, що Київ пропонує партнерам компроміс, і пригрозив Польщі й Угорщині забороною на ввезення їхніх товарів в Україну.
- 21 вересня в Мінагрополітики України повідомили, що Україна й Польща домовилися виробити план взаємодії щодо експорту українського зерна. 24 вересня президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна допоможе Україні наростити експорт зерна, але свій ринок залишить закритим.
- 26 вересня Шмигаль підписав постанову Кабміну про введення механізму верифікації та погодження чотирьох груп українського аграрного експорту – пшениці, ріпаку, соняшнику й кукурудзи – до Румунії, Болгарії, Польщі, Словаччини й Угорщини.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
ЧитатиРЕКЛАМА
