Меркель запитали про гарантії того, що Україна залишиться країною транзиту газу для Європи, а Зеленського – чи дістав він відповіді Меркель на ті аргументи, які він привіз до Берліна щодо "Північного потоку – 2", трансляцію вели у Facebook Офісу президента.
Канцлерка Німеччини у відповідь сказала, що 10 років тому не могла уявити, що Росія буде підтримувати бойовиків або анексує Крим.
"Я б не вважала [тоді], що це можливо. Гарантії є і можуть бути у формі договорів, але ці гарантії... Росія просто нехтувала ними. Україна віддала свою ядерну зброю, і тому ми з європейської сторони разом вели переговори, щоб транзит [газу] до 2024 року був", – сказала вона.
Із відповіді Меркель "зрозуміло, що Німеччина опікується питанням енергетичної безпеки не лише всієї Європи, а й перш за все України", відповів Зеленський.
"Під час зустрічі в нормандському форматі в кінці 2019 року Німеччина дуже допомагала Україні тиснути на Росію, щоб Росія тоді віддала, згідно з рішенням арбітражу, гроші Україні. Це було. Також ми підписали важливий договір про транзит до 2024 року, але я сказав пані Меркель, що таких гарантій нам буде мало, тому що суб'єктом у всіх перемовинах є Російська Федерація. Якщо говорити про енергетичну безпеку, ми повинні мати гарантії ЄС, гарантії Німеччини і Франції", – додав президент України.
Він висловив думку, що питання "Північного потоку – 2" потрібно обговорювати на саміті лідерів "Нормандської четвірки", а Меркель зазначила, що Берлін серйозно ставиться до побоювань України щодо "Північного потоку – 2".
Контекст
11 липня Зеленський прибув із дводенним робочим візитом до Німеччини. Президент України вже зустрівся з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром і кандидатом у канцлери Німеччини, прем'єр-міністром федеральної землі Північний Рейн – Вестфалія Арміном Лашетом.
Після брифінгу Меркель і Зеленський проведуть зустріч у форматі вечері. Серед тем розмови лідерів двох країн – реформи в Україні й відносини з Росією. В Офісі президента говорили перед візитом, що Зеленський везе Меркель аргументи, які підтверджують, що "Північний потік – 2" шкодить Європі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба анонсував "принципову розмову" Зеленського з Меркель щодо "Північному потоку – 2". За його словами, газопровід – це загроза насамперед у сфері безпеки й Україна не відступить від своєї позиції в цьому. "Це буде розмова партнерів", – зазначав глава українського МЗС.
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати додали до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Агентство Bloomberg повідомило 25 червня, що США й Німеччина домовляються, як зміцнити енергетичну інфраструктуру України та компенсувати транзитні збори після запуску газопроводу "Північний потік – 2".
Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій.
+3 Київ
