Законопроєкт про дезінформацію посилить тиск на ЗМІ під прикриттям війни – голова Нацспілки журналістів

Законопроєкт Міністерства культури про дезінформацію спрямований на встановлення контролю влади над українськими медіа. Про це 28 січня заявив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Заяву опубліковано на сайті НСЖУ.

"Цю ініціативу ми вважаємо серйозною атакою на свободу слова і грубим втручанням у журналістську діяльність. Пропонуємо уряду припинити обговорення і просування настільки конфліктного законопроєкту, який піддається критиці як українськими журналістами, національними медійними організаціями, так і міжнародною спільнотою", – ідеться в повідомленні.

У НСЖУ заявляють, що ухвалення законопроєкту не дасть змоги ефективно боротися з російською пропагандою, а лише посилить тиск на українські ЗМІ під прикриттям війни.

"Законопроєкт пропонує, по суті, розділити журналістів на два сорти – так званих професійних журналістів і просто журналістів. Вважаємо цю ідею ганебною і дискримінаційною. Ліцензування журналістської професії владою неприпустиме. Обговорення цієї ідеї не має сенсу. Від неї потрібно відмовитися", – заявив Томіленко.

Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкульту Володимир Бородянський презентував 17 січня.

Згідно з ним, зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, передбачено покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф буде 4,7 млн грн). Якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшиться до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).

Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, буде уповноважений із питань інформації, якого призначатиме Кабінет Міністрів.

Крім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації 17 січня, ішлося про те, що поширення дезінформації за певних умов може бути покарано тюремним ув'язненням на строк від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яка становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Тюремний строк також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків.

24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді тюремного ув'язнення.

В Інституті масової інформації вважають, що законопроєкт про дезінформацію та заходи з боротьби з нею містить неоднозначні норми, неприпустимі в демократичному суспільстві.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не повинна обмежувати діяльність працівників ЗМІ.

Занепокоєння щодо законопроєкту висловили і в ОБСЄ. Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір підкреслив, що боротьба з дезінформацією не має відбуватися, шкодячи свободі ЗМІ.