Кореспондентові Суспільного вдалося поговорити з одним із пасажирів рейсу на ім'я Саржан. Він розповів, що з Караганди до Нур-Султана їхав автомобілем, у Києві в нього пересадка, зі столиці України він полетить на навчання у Європу.
"Нас було четверо людей в машині. На блокпостах нас перевірили та записали наші дані", – зазначив пасажир.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба увечері 9 січня повідомив, що зі столиці Нур-Султана вилетів літак із 33 громадянами України на борту. За його словами, наступні рейси з Казахстану заплановано на 13-те і 16 січня.
За даними сайта Flightradar, літак авіакомпанії Air Astana вилетів із Нур-Султана о 16.19 за київським часом.
У МЗС України сьогодні заявили, що шукають альтернативного способу повернення додому громадян країни з Казахстану. На тлі протестів Міжнародний аеропорт "Алмати" не виконує цивільних рейсів. За інформацією спікера міністерства Олега Ніколенка, найбільше українців – 116 осіб – застрягло в Алмати.
Міністерство закордонних справ 5 січня рекомендувало українцям, які перебувають у Казахстані, стежити за розвитком ситуації в країні, не покидати місця проживання без нагальної потреби і завжди мати із собою документи, що посвідчують особу.
6 січня Ніколенко розповів, що з проханням про евакуацію з Казахстану до дипломатів звернулося 43 українці.
Контекст
Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізували", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій. Кількість затриманих, за офіційними даними, перевищила 5 тис. людей.
Станом на 9 січня МВС Казахстану повідомило, що з-поміж правоохоронців загинуло 16 осіб, постраждало більш ніж 1300. Офіційних даних про жертв з-поміж протестувальників – було вбито 26 людей, постраждало понад 1 тис. осіб – не оновлювали від 6 січня.
+3 Київ
