"Є правила і звичаї війни, установлені міжнародними конвенціями. Не можна по цивільних стріляти, приміром. І так само встановлені правила, що робити з полоненими. Правила утримання полонених дещо кращі, ніж правила утримання злочинців. Ризик дуже серйозний. Тому що українці справедливо цього не розуміють. Але Україна по сьогоднішній день демонструє всьому світу, що ми ведемо війну цивілізовано. Ми дотримуємося всіх міжнародних норм і правил попри те, що воюємо з диким варваром", – сказала вона.
За словами Маляр, систему обміну полоненими створювало Міноборони, але допомагали й інші відомства.
"Щоб було зрозуміло: до великого вторгнення декілька силових відомств конкурували між собою і займалися обміном. І, якщо чесно говорити, між сторонами були "джентльменські домовленості", як у кримінальному світі. І на них не поширювалися ніякі норми і правила. Слава богу, що й так вдавалося наших людей визволити, тому не в сенсі критики це сказано, а в сенсі того, що не була побудована чітка, прозора система. І тут важливо, щоб був прописаний нормативно шлях полоненого від моменту, коли його захопили в полон: його потрібно доставити у відповідний пункт, де з ним буде проведена попередня робота, після цього спеціальні табори для них створюються, і з ними повинні відпрацювати правоохоронні органи. Усе одно не виходить так, щоб одне відомство цим займалося", – розповіла Маляр.
Вона нагадала, що зараз створено і працює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, і там триває постійний обмін інформацією. За її словами, часто люди думають, що серед полонених хтось "у пріоритеті", щоб його обміняли насамперед.
"Я багато разів зустрічалася з родичами полонених, і вони завжди думають, що когось обміняли, бо хтось домовився. Але насправді зараз ми все робимо за нормами міжнародного права, через Червоний Хрест проходять списки. Вони є посередниками. І не ми передаємо запит, а міжнародна організація. Росіяни визначають, у якому порядку й кого будуть віддавати", – сказала Маляр.