"Мені ставили запитання неодноразово, як швидко відновився волонтерський рух із початком повномасштабного вторгнення. Я сказала: "За 30 секунд". Усі знали горизонтальні зв'язки. Ми могли по року, по два, по три не спілкуватися, але зідзвонилися ми буквально в лічені хвилини – і всі побігли займатися тим, хто що найліпше вміє робити", – поділилася вона.
Наприклад, розповіла волонтерка, якоїсь миті вона зателефонувала колишньому військовому, якому колись допомагала з протезуванням після ампутації ніг.
"І він мені каже: "Дано, я зараз не можу говорити. Я під Бахмутом, привіз хлопцям гуманітарку". Інший епізод був, коли я їздила ще в червні 2022 року, коли на мене вийшов помічник Царьова. Був у нас такий дєятєль. Запропонував мені забрати тіла в обмін на кошти з Донецька. Я шукала рефрижератор, щоб забрати тіла наших воїнів. Забрала", – зауважила Ярова.
Царьов був народним депутатом України IV–VII скликань (2002–2014 роки), входив до фракції Партії регіонів. Після Революції гідності він у 2014 році намагався балотуватися на пост президента України, але зняв кандидатуру й відкрито виступив на боці терористів "ДНР" і "ЛНР", а також оголосив себе "спікером парламенту Новоросії".
У листопаді 2015 року Генпрокуратура України розпочала процедуру заочного засудження Царьова за підозрою в закликах до насильницького повалення конституційного ладу, в Україні його оголосили в розшук. У цій справі у травні 2022 року Шевченківський районний суд Києва заочно засудив політика до 12 років ув'язнення. У березні 2023 року Київський апеляційний суд залишив вирок чинним.
У вересні 2022 року СБУ оголосила Царьову про нову підозру – за ч. 2 ст. 111 (держзрада в умовах воєнного стану) і за ч. 1 ст. 332-2 Кримінального кодексу (незаконний перетин державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави). За даними слідства, у лютому Царьов незаконно перетнув кордон України й перебував на тимчасово окупованій території Київської області "для допомоги встановленню на ній окупаційного режиму".