Світ

Боррель: Очікуємо, що присутність іноземних сил не підриватиме незалежності Казахстану

6 січня 2022, 17.01 Этот материал также можно прочитать на русском

Боррель: Присутність іноземних військ на території іншої держави – це те, за чим ми маємо спостерігати з пересторогою Фото: EPA

У Європейському союзі знають про введення іноземних миротворчих сил до Казахстану за згодою влади цієї країни та очікують, що вони не підриватимуть незалежності держави. Про це заявив високий представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель під час спілкування із журналістами в Києві 6 січня, пише "Європейська правда".

"Ми очікуємо, що присутність іноземних сил не підриватиме незалежності Казахстану. Оскільки зараз ідеться про виконання угоди між незалежними державами, то нам немає що сказати. Але в будь-якому разі присутність іноземних військ на території іншої держави – це те, за чим ми маємо спостерігати з пересторогою", – сказав він.

Очільник європейської дипломатії заявив, що ЄС, як і раніше, закликає владу Казахстану виявити стриманість у реакції на протести.

"Ми вже закликали уряд до стриманості у контролі за демонстрантами. Не схоже, щоб це мало місце, адже десятки людей вбиті і є жертви серед сил безпеки", – заявив Боррель.

Контекст

Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює керівну партію країни.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там спалахнула пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Згодом влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані і попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні.
6 січня поліція Казахстану повідомила, що було вбито "десятки" учасників протестів, які, за інформацією правоохоронців, намагалися захоплювати державні будівлі в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, унаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.
У МВС Казахстану 5 січня заявляли про вісьмох загиблих правоохоронців. 6 січня ЗМІ повідомляли про 13 загиблих силовиків.