"Після нападу в Москві президент республіки скликав Раду оборони й національної безпеки сьогодні ввечері в Єлисейському палаці. Враховуючи, що [терористична організація] "Ісламська держава" взяла на себе відповідальність за напад, і загрози, які стоять перед нашою країною, ми вирішили підвищити позицію Vigipirate до найвищого рівня: надзвичайна готовність до атаки", – написав він.
Видання Le Parisien писало у 2020 році, що режим "надзвичайної готовності до атаки" – це найвищий рівень у національній системі тривожного сповіщення про рівень терористичної загрози Vigipirate. Такий режим може ввести глава уряду одразу після теракту або "якщо терористична група почне діяти".
Контекст
22 березня у Crocus City Hall у Красногорську Московської області перед концертом гурту "Пикник" сталася стрілянина. За інформацією пропагандистських ЗМІ, у партер концертної зали увірвалися люди у камуфляжі й відкрили стрілянину з автоматичної зброї. У будівлі почалася пожежа (імовірно, її влаштували нападники). Вогонь вдалося загасити лише увечері 23 березня. За останніми офіційними даними, через стрілянину й пожежу загинуло 137 людей, ще 182 постраждали.
Відповідальність за теракт узяло на себе терористичне угруповання ІДІЛ, воно опублікувало фотографії нападників і відео, зроблене ними під час нападу, на якому видно, як вони стріляють у людей, а декому перерізають горло. У США заявили, що вважають саме ІДІЛ організатором теракту в Підмосков'ї, що не бачать жодних ознак причетності до цього України і що передавали Росії розвіддані про ймовірну підготовку ісламістами нападів у Росії.
23 березня у Брянській області РФ затримали чотирьох людей за підозрою у скоєнні теракту. Це уродженці Таджикистану, які працювали в Росії, повідомив "Коммерсантъ". 24 березня суд відправив усіх чотирьох у СІЗО до 22 травня, двоє з них визнали провину.
Водночас російська влада і пропагандисти намагаються довести, що в цій історії нібито є такий собі "український слід". Зокрема, стверджують, що затримання підозрюваних у злочині відбулося "неподалік кордону з Україною" (насправді, як з'ясувала "Медуза", "неподалік" – це за 140 км) і що для них нібито було підготовлено "вікно" з українського боку кордону. Але посол Білорусі в Росії Дмитро Крутой заявив, що білоруські спецслужби допомагали Росії затримати підозрюваних і "не дати втекти терористам через наш спільний кордон". У військовій розвідці України наголосили, що ця заява посла фактично нівелювала заяви російської влади про те, що підозрювані в нападі прямували в бік українського кордону.