6 січня парламент Киргизстану не зміг зібрати кворум і скасував засідання, на якому планували обговорити скерування військовослужбовців до Казахстану в межах ОДКБ. Перед будівлею парламенту відбувся мітинг проти відправлення військових.
Проте на засіданні 7 січня рішення скерувати до Казахстану миротворців підтримало 69 із 90 депутатів.
На прохання представників уряду обговорення питання частково відбувалося у закритому режимі, повідомляють на сайті парламенту Киргизстану. Голосували також без присутності журналістів.
Депутат партії "Ата-Мекен" Дастан Бекешев провів паралель між подіями в Казахстані та протестами в самому Киргизстані 2020 року, внаслідок яких нинішній президент Садир Жапаров прийшов до влади. Відео свого виступу він опублікував у YouTube.
"Уявляєте, якби у жовтні 2020 року [експрезидент] Сооронбай Жеенбеков попросив би ОДКБ втрутитися у наші політичні процеси? Усіх своїх супротивників назвав би терористами?" – сказав Бекешев.
Глава Держкомітету нацбезпеки Киргизстану Камчибек Ташієв повідомив, що киргизстанські військовослужбовці в Казахстані займатимуться охороною стратегічних об'єктів, але яких саме, уточнити не зміг. "Що нам виділять, те й охоронятимемо", – сказав він.
Ташієв також повідомив, що в Казахстан планують відправити 150 військовослужбовців, вісім одиниць бронетехніки та 11 автомобілів. За його інформацією, в межах місії ОДКБ Вірменія скерує від 100 до 300 військових, Білорусь – 300, Таджикистан – від 100 до 200, Росія – більше ніж 1 тис.
Президент Киргизстану 6 січня прокоментував ситуацію на своїй сторінці у Facebook.
"Ми не скеровуємо наших військовослужбовців стріляти у братів-казахів, які мітингують. Ми впевнені, що наші солдати, які не стріляли у свій народ, не стрілятимуть і в наших братів-казахів. Навпаки, ми скеровуємо їх допомагати зміцненню стабільності", – написав Жапаров.
Він наголосив, що йдеться про "захист багатьох стратегічних державних об'єктів", і обіцяв, що Киргизстан спочатку з'ясує, які установи охоронятимуть його військовослужбовці.
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану.
Незважаючи на це, протести в країні тривають. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати у Казахстан миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану відправлять 2,5 тис. військовослужбовців із країн організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців Нацгвардії.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
0 Київ
