Втрати російських окупантів
1 202 070

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 459

ТАНКИ

434

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

Парламент Киргизстану вирішив відправити миротворців до Казахстану

Парламент Киргизстану вирішив відправити миротворців до Казахстану Киргизстан планує відправити до Казахстану 150 військовослужбовців
Фото: kenesh.kg
Верховна рада Киргизстану на засіданні 7 січня ухвалила рішення про скерування своїх військовослужбовців до Казахстану в межах місії Організації Договору про колективну безпеку. Про це повідомив журналістам депутат Нуржигіт Кадирбеков, пише агентство "Анадолу".

6 січня парламент Киргизстану не зміг зібрати кворум і скасував засідання, на якому планували обговорити скерування військовослужбовців до Казахстану в межах ОДКБ. Перед будівлею парламенту відбувся мітинг проти відправлення військових.

Проте на засіданні 7 січня рішення скерувати до Казахстану миротворців підтримало 69 із 90 депутатів.

На прохання представників уряду обговорення питання частково відбувалося у закритому режимі, повідомляють на сайті парламенту Киргизстану. Голосували також без присутності журналістів.

Депутат партії "Ата-Мекен" Дастан Бекешев провів паралель між подіями в Казахстані та протестами в самому Киргизстані 2020 року, внаслідок яких нинішній президент Садир Жапаров прийшов до влади. Відео свого виступу він опублікував у YouTube.

"Уявляєте, якби у жовтні 2020 року [експрезидент] Сооронбай Жеенбеков попросив би ОДКБ втрутитися у наші політичні процеси? Усіх своїх супротивників назвав би терористами?" – сказав Бекешев.

Глава Держкомітету нацбезпеки Киргизстану Камчибек Ташієв повідомив, що киргизстанські військовослужбовці в Казахстані займатимуться охороною стратегічних об'єктів, але яких саме, уточнити не зміг. "Що нам виділять, те й охоронятимемо", – сказав він.

Ташієв також повідомив, що в Казахстан планують відправити 150 військовослужбовців, вісім одиниць бронетехніки та 11 автомобілів. За його інформацією, в межах місії ОДКБ Вірменія скерує від 100 до 300 військових, Білорусь – 300, Таджикистан – від 100 до 200, Росія – більше ніж 1 тис.

Президент Киргизстану 6 січня прокоментував ситуацію на своїй сторінці у Facebook.

"Ми не скеровуємо наших військовослужбовців стріляти у братів-казахів, які мітингують. Ми впевнені, що наші солдати, які не стріляли у свій народ, не стрілятимуть і в наших братів-казахів. Навпаки, ми скеровуємо їх допомагати зміцненню стабільності", – написав Жапаров.

Він наголосив, що йдеться про "захист багатьох стратегічних державних об'єктів", і обіцяв, що Киргизстан спочатку з'ясує, які установи охоронятимуть його військовослужбовці.

Контекст

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.

4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану.

Незважаючи на це, протести в країні тривають. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати у Казахстан миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану відправлять 2,5 тис. військовослужбовців із країн організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.

У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців Нацгвардії.

Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів