У своїй промові Сі Цзіньпін наголосив на необхідності дотримання принципу єдиного Китаю.
"Досягнення повного возз'єднання батьківщини є прагненням народу, вимогою часу й історичною потребою, його не може зупинити жодна сила", – стверджує лідер КНР.
Він також закликав захищати "фундаментальні інтереси китайської нації", сприяти мирному розвитку відносин між материком та островом і поглиблювати інтеграцію з Тайванем.
Контекст
Тайвань і Китайську Народну Республіку розділяє Тайванська протока. З 1949-го Тайвань має власну адміністрацію, там зберігають прапор і деякі інші атрибути Китайської Республіки, яка існувала на материку до приходу до влади Комуністичної партії Китаю, але він офіційно не проголошує своєї незалежності. Згідно з офіційною позицією КНР, острів вважають однією з провінцій Китаю.
Протягом останніх років відносини між Китаєм і Тайванем погіршилися. 2021 року глава КНР Сі Цзіньпін пообіцяв провести мирне "возз'єднання" з Тайванем. Тайбей у відповідь пообіцяв захищати свою свободу і наголосив, що лише народ Тайваню може вирішувати своє майбутнє.
1979 року Конгрес США ухвалив закон про відносини з Тайванем, згідно з яким США можуть постачати туди оборонне озброєння і є гарантом безпеки острова. Незабаром після того, як у США до влади прийшов Джо Байден, Тайвань заявив про велике вторгнення китайських бойових літаків на свою територію. Експерти вважають, що в такий спосіб влада Китаю хотіла перевірити рівень підтримки острова адміністрацією Байдена. Влада Китаю попередила нову адміністрацію США й Тайвань, що визнання Вашингтоном незалежності острова означатиме війну.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у травні 2022 року, Байден заявив, що Вашингтон надасть Тайваню військову допомогу в разі, якщо Китай на нього нападе. "Це зобов'язання, яке ми взяли на себе", – сказав він.
Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай, імовірно, вторгнеться на Тайвань 2027 року, коли Сі Цзіньпін балотуватиметься на четвертий строк як глава КНР.