"Сподіваюся, що Лавров і Путін подумають про це". Блінкен вказав на протиріччя у діях Росії

Світ

Глава Держдепартаменту США Ентоні Блінкен під час зустрічі у Женеві з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим попросив його пояснити погляд Росії на те, як її дії останніми роками пішли на користь безпеці країни та її стратегічним інтересам за кордоном. Про це Блінкен розповів на брифінгу, який транслював Держдеп.

Під час брифінгу Блінкен зазначив, що у США і Росії різні погляди на історію.

"Я сказав міністру Лаврову: "Ви зробили стільки речей за останні роки, які прискорили все, чого, за вашими словами, ви хотіли уникнути. До вторгнення в Україну та окупації Криму в 2014 році рейтинг доброго ставлення до РФ в Україні був 70%, а зараз – 25% чи 30%. До 2014 року вступ до НАТО підтримувало 25–30% жителів України, а зараз – 60%", – зазначив політик.

Також він додав, що після закінчення холодної війни і до 2014 року Альянс прагнув зменшення своїх сил у Європі, але після 2014 року НАТО знову почав посилювати присутність на східному фланзі через російську агресію.

Глава Держдепу підкреслив, що якщо Росія відновить активну агресію проти України, то це лише посилить тренди, які турбують російську владу.

"Я сподіваюся, що Лавров і [президент РФ Володимир] Путін подумають про це", – резюмував Блінкен.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та НАТО. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 року Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО. У 2008 році на саміті у Бухаресті країни – члени НАТО досягли згоди, що Україна і Грузія стануть членами Альянсу, але не встановили строків для цього, говорив Столтенберг у січні 2022 року.
Президент США Джо Байден заявляв, що російська агресія не стане на заваді вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи отримає Україна план дій щодо членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
17 грудня на тлі нарощування військ на кордоні з Україною МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Росія також вимагає, щоб війська та озброєння НАТО повернули до меж кордонів1997 року (відтоді до Альянсу вступила низка країн, зокрема Польща).
10-го, 12-го і 13 січня 2022 року проводили переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО може обговорювати лише Україна і 30 країн –членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.