Євродепутати назвали закон, який напередодні пройшов перше читання у грузинському парламенті, атакою на незалежні ЗМІ й громадянське суспільство.
"Це несумісно із цінностями й демократичними принципами ЄС, суперечить прагненням Грузії до членства в ЄС і ставить під загрозу євроатлантичну інтеграцію країни. Ми закликаємо уряд і парламент Грузії не розчаровувати сподівань більшості грузинського народу, взаємодіяти з національними й міжнародними партнерами щодо забезпечення організацій громадянського суспільства", – ідеться в заяві.
Також депутати стурбовані тим, що ОМОН застосовує силу для розгону протестувальників. "Ми закликаємо керівництво Грузії забезпечити захист свободи висловлення думок і зібрань та уникати будь-якої ескалації насильства", – зазначили вони.
Контекст
Уперше аналогічний російському закон про "іноагентів" влада Грузії ініціювала в березні 2023 року. Проти були опозиція, представники ЗМІ й неурядові організації, вони вимагали відкликання законопроєкту.
Після голосування верховний представник Євросоюзу із питань закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що законопроєкт несумісний із цінностями й стандартами ЄС і "суперечить проголошеній Грузією меті вступу до Європейського союзу". У Держдепартаменті США натякнули на ймовірні санкції за придушення протестів. Зурабішвілі висловила повну підтримку мітингувальникам і пообіцяла накласти на закон вето.
У Тбілісі й регіонах розпочалися протести. За два дні акцій 7–8 березня затримали 133 протестувальників, під час зіткнень були постраждалі. 9 березня у МВС Грузії заявили, що поліція відпустила 132 зі 133 затриманих. 10 березня парламент проголосував за зняття законопроєкту з розгляду.
3 квітня 2024 року "Грузинська мрія" повторно внесла на розгляд законопроєкт про "іноземних агентів". Один із лідерів керівної партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе заявив, що закон відповідає європейським стандартам і що його ухвалять на всіх трьох слуханнях до кінця поточної сесії парламенту.
Зурабішвілі того самого дня висловила думку, що "Росія сюди більше ніколи не повернеться". Наново ініціювавши закон про "іноагентів", "Мрія" показала своє справжнє обличчя, сказала вона.
У Кремлі ініціативу "Грузинської мрії" схвалили. "Росія зацікавлена у стабільності у Грузії, а закони про "іноагентів" ухвалюють майже скрізь, тому що ніхто не хоче втручання у свої справи", – цитувало його 4 квітня пропагандистське агентство ТАСС.
15 квітня парламент Грузії почав розглядати скандальний законопроєкт. На засіданні юридичного комітету парламенту лідер опозиційної партії "Громадяни" Алеко Елісашвілі побився з Мдінарадзе – він підійшов до представника більшості, який виступав за трибуною, і вдарив його кулаком в обличчя.
16-го й 17 квітня у Грузії відбулися масові акції протесту. 17 квітня парламент Грузії ухвалив законопроєкт у першому читанні.
0 Київ
