Юсов: Замахи на Путіна були навіть після повномасштабного вторгнення в Україну G

На Путіна неодноразово робили замах упродовж останніх двох років, заявив Юсов
Фото: EPA

Оточення президента країни-окупанта РФ Володимира Путіна може становити небезпеку для нього самого. Про це в інтерв'ю головній редакторці інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман заявив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.

"Безумовно. Як і в будь-якій диктатурі, як і в прекрасному класичному творі "Осінь патріарха", головна небезпека для диктатора виходить від його оточення. І в історії Російської імперії в різних періодах, як би вона не називалася, таких випадків уже було чимало", – нагадав розвідник.

На думку представника ГУР, Путін історію загалом знає погано, "але чим закінчували попередники, він вивчав" і дуже боїться розвитку такого сценарію.

Юсов підтвердив, що на главу Кремля робили замах.

"Замахи були. І були спроби замахів навіть після повномасштабного вторгнення. І носили вони характер, знову ж таки, внутрішньоросійський", – наголосив він.

Український розвідник заявив, що не готовий назвати навіть приблизну кількість замахів на президента країни-окупанта.

"Тому що цей коментар так чи інакше може бути використаний на користь Путіна, його оточення, чимось їм допомогти. Утримаємося. Зрозуміло, що інформації про результативні замахи в нас наразі немає. Як тільки з'явиться, ми будемо раді повідомити", – підсумував Юсов.

Контекст:

24 лютого 2022 року Путін оголосив про вторгнення в Україну, розпочавши повномасштабний етап війни. Фактично РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли після Революції гідності вона незаконно анексувала Крим й окупувала частину Донецької та Луганської областей. За даними СБУ, Путін планував в Україні бліцкриг, але він провалився. ЗСУ й далі успішно деокуповують тимчасово захоплені РФ території.

Начальник ГУР МО Кирило Буданов розповідав у травні 2022 року, що на Путіна після початку війни намагалися вчинити замахи, зокрема "по лінії представників Кавказу".

Путін здається "більш ізольованим, аніж будь-коли", і відчуває "втрату друзів" як у Росії, так і за її межами, писала за підсумками 2022 року The Washington Post.

На думку російської журналістки Юлії Латиніної, Путін може зіткнутися з перспективою загроз для своєї влади в Росії на тлі вторгнення в Україну, що невдало складається.

Російський публіцист і телеведучий Олександр Невзоров, який набув українського громадянства, переконаний, що оточення Путіна шукає можливості з ним розправитися, "але це дуже непросто".

Український телеведучий і журналіст Савік Шустер припускав, що Путіна в Росії можуть убити. "Не думаю, що для ФСБ становить якісь особливі труднощі усунення Путіна", – сказав він.

Колишній радянський розвідник і однокурсник Путіна за інститутом КДБ, який живе у США, Юрій Швець вважає, що в оточенні Путіна мало людей, на яких той міг би покластися. "Боротьба йде не на життя, на смерть. І в цій боротьбі Путін може дуже просто закінчити своє існування. Тому він, мабуть, ізолювався", – наголосив Швець.

Російський юрист і блогер Марк Фейгін в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман заявив, що Путін "боїться реальної смерті: що його отруять, уб'ють". "Він параноїдальний", – сказав блогер.

Співробітник Федеральної служби охорони Гліб Каракулов, який у жовтні 2022 року втік із Росії, стверджує, що Путін відірваний від світу і живе в інформаційному вакуумі. На його думку, глава Кремля в минулому і зараз за поведінкою – "це дві різні людини". Каракулов розповів, що Путін возить у поїздки спеціальну кабіну для телефонних переговорів і час від часу імітує свої приїзди й від'їзди в різних резиденціях.