Після атак на об'єкти "зернового коридору" України в Росії виникли проблеми з експортом власного зерна – Reuters

Звіт Reuters, заснований на розмовах із 10 морськими страхувальниками, трейдерами й компаніями з перевезення (усі джерела анонімні), свідчить про наявність фінансових ризиків і ризиків у сфері безпеки, пов'язаних із торгівлею з РФ.

Агентство робить висновок, що така ситуація призводить до зростання витрат на вантажоперевезення для Москви, змушуючи її користуватися старішими й менш вантажопідіймальними суднами, які експлуатують менш відомі оператори з доправлення.

За даними анонімних співрозмовників Reuters, "виникають сумніви" щодо того, чи зможе Росія підтримувати рекордні темпи експорту, і якщо цього не вирішити, це може підвищити світові ціни на пшеницю.

Повідомляють, що глобальні товарні компанії більше не надають допомоги Росії в торгівлі зерном. За даними Reuters, Cargill, Louis Dreyfus і Viterra припинили співпрацю з 1 липня, що додало ще більше тиску на Москву щодо управління всіма аспектами зернових угод, зокрема транспортування.

Три джерела в галузі судноплавства повідомили Reuters, що торік Росія експортувала рекордний обсяг пшениці на суднах, зафрахтованих у міжнародних компаній і трейдерів. Тепер (за словами джерел, принаймні останні кілька місяців) Росії доводиться все більше покладатися на "тіньовий флот" старих суден, якими зазвичай управляють компанії, що базуються в Туреччині й Китаї.

Співрозмовники Reuters також зазначили, що страхування суден, які прямують у чорноморські порти Росії, зараз коштує десятки тисяч доларів страхових внесків щодня, і "ставки зростають" після останніх атак Росії на інші водні шляхи України через Дунай і відповідь Києва (імовірно, під "відповіддю" мають на увазі атаки надводних дронів у Чорному морі).

У заяві для Reuters міністерство сільського господарства РФ прогнозує, що експорт зерна впаде приблизно на 8% протягом 2023–2024 років порівняно з торішнім максимумом Росії 60 млн тонн. Причини падіння міністерство не повідомило.

Контекст:

Росія блокувала вивезення української продукції з морських портів після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

22 липня 2022 року в Туреччині відбулося підписання угод про морський експорт українського зерна із трьох портів – Одеса, Чорноморськ та Південний. Україна підписала документ із Туреччиною та ООН, Росія дзеркально зробила те саме. Угода набула чинності 1 серпня. "Зернову угоду" кілька разів продовжували, востаннє – до 18 липня 2023 року.

17 липня у Кремлі заявили, що "фактично чорноморські домовленості припинили свою дію", але РФ готова повернутися до "зернової угоди", якщо буде виконано домовленості щодо інтересів Росії. У представництві РФ при ООН поінформували, що рішення Росії про вихід із "зернової угоди" остаточне.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 липня висловив думку, що Путін хотів би продовження роботи "зернової угоди". Він наголосив, що обговорить питання продовження ініціативи на зустрічі з Путіним. Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив 17 липня, що надіслав Путіну листа з новою пропозицією, щоб продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи.

Президент України Володимир Зеленський 17 липня повідомив, що надіслав Гутеррішу й Ердогану листи із пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.

У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди" без РФ. Росія оголосила всі кораблі, що йдуть в українські порти, законними військовими цілями як потенційні перевізники військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи щодо всіх суден, що йдуть у російські й тимчасово окуповані українські порти) і кілька днів поспіль обстрілювала інфраструктуру півдня України, яку залучено до роботи "зернового коридору". Пошкоджено, зокрема, порти в Одесі, Чорноморську, Рені та Ізмаїлі.