Латвія й Естонія домовилися про співпрацю щодо конфіскації активів на користь України

Міністри обговорили співпрацю між країнами щодо низки питань і, зокрема, спільні дії на підтримку України у сфері юстиції.

"У Латвії й Естонії схожі цілі розвитку у сфері юстиції і можливість обміну досвідом для створення спільної стратегії дій у питаннях на рівні Європейського союзу. Це особливо важливо з погляду надання підтримки Україні, використання чинних і розроблення нових правових засобів, зокрема рішень про конфіскацію майна на користь України", – заявила Лібіня-Егнере.

Деталей домовленостей у повідомленні не розкрили.

У лютому 2023 року парламент Латвії ухвалив поправки до закону про підтримку цивільного населення України, які передбачають можливість безплатного передання автомобілів, які належать державі, у власність України для підтримки українського суспільства. Окрім того, на потреби України передають автомобілі, конфісковані в нетверезих водіїв.

У червні уряд Естонії схвалив принципи використання заморожених у країні російських активів для підтримки України. Естонія є першою європейською країною, яка розробила таке правове рішення. Станом на початок року в країні заморозили російські активи на €20 млн. 

Контекст:

Відновлювати Україну, яка зазнала колосальних руйнувань унаслідок воєнної агресії РФ, влада має намір насамперед коштом заарештованих активів РФ, заявляв прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

У відповідь на повномасштабний напад Росії на Україну США, Канада, Євросоюз, Великобританія, Австралія та Японія ввели проти РФ кілька пакетів санкцій. Зокрема, США і ЄС наклали санкції на Центробанк Росії, заморозивши його закордонні активи. За інформацією міністра фінансів РФ Антона Силуанова, Росія "не може використати" $300 млрд своїх резервів. 

У травні 2022 року голова Європейської ради Шарль Мішель підтвердив, що ЄС працює над юридичною процедурою конфіскації російських активів. "На мій погляд, це питання справедливості – не лише заморозити активи, а й конфіскувати їх, щоб зробити ці гроші доступними для відновлення України", – наголосив Мішель.

Генеральний прокурор США Меррік Гарланд у квітні заявив, що міністерство юстиції країни підтримає зусилля щодо передання заарештованих активів РФ Україні. Проте міністерка фінансів США Джанет Єллен у травні заявила, що Штати не можуть законно заарештувати заблоковані активи Центробанку РФ.

У липні міністр юстиції України Денис Малюська говорив, що імплементувати механізм передання російських активів, "якби в один прекрасний момент сталося чудо й усі сказали: "Ми згодні з таким механізмом і з кожною комою в цьому механізмі", – можна було б приблизно за пів року. Але до цього етапу ще не прийшли. "Сума на кону шалена. На кону шалені наслідки", – зазначав міністр.

У вересні Малюська заявив, що країни Заходу дали попередню усну згоду на передання Україні російських золотовалютних резервів, заморожених за кордоном, залишилося закінчити розроблення юридичного механізму для цього.

У листопаді Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про репарації Україні, які має виплатити Росія. У ній держави ООН, зокрема, визнають необхідність створення у співпраці з Україною міжнародного механізму для відшкодування збитків, завданих унаслідок дій РФ.