0 Київ
Спір навколо прав на торговельну марку "Корвалол" між компаніями "Дарниця" і "Фармак" триває вже протягом 15 років. Розпочався він відразу після Помаранчевої революції, за часів президента Віктора Ющенка. У квітні 2005 року Держдепартамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки схвалив знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця". Хоча схожу торговельну марку "Корвалол" було зареєстровано за компанією "Фармак" ще в 1996 році, а у грудні 2004 року вона дістала статус "добре відомої".
Такі дії прямо суперечать нашому законодавству, зокрема Паризькій конвенції про охорону промислової власності, яка діє для України з 1991 року. Стаття 6-bis цієї міжнародної угоди прямо забороняє застосування товарного знака, який може зумовити змішування з уже зареєстрованою відомою торговельною маркою. "Це положення поширюється й на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну зумовити змішування з ним", – ідеться в конвенції. Здається, абсолютно наш випадок.
Як же стався такий конфуз? Про це, напевно, можна було б поцікавитися в Миколи Паладія. На той час він керував держдепартаментом інтелектуальної власності і представляв команду глави парламенту Володимира Литвина. Навряд чи спікер цікавився питаннями брендування. Найімовірніше, його хтось міг попросити про це в інтересах, імовірно, "Дарниці". Найкраще на цю роль підійшла б Валентина Матвієнко, подруга сім'ї Загоріїв, які володіють фармпідприємством. На той час уродженка Хмельниччини вже була впливовою російською політикинею, була губернаторкою Санкт-Петербурга, змінивши посаду віцепрем'єра РФ, і, найімовірніше, добре знала главу українського парламенту.
"Фармак" звернувся в суд із вимогою скасувати спірну реєстрацію. Слухання зупинили до розгляду зустрічного позову "Дарниці" про недійсність знака "Корвалол", який тривав чотири роки. Сім'я Загорій програла. Ситуація, здавалося б, стала гранично зрозумілою, і долю "Корвалол-Дарниця" вирішено, але де там.
Після розгляду позову від "Дарниці" поновили слухання за зверненням "Фармака". Цю справу розглянули всього за рік. Усі інстанції відмовили компанії в задоволенні її вимог. Підставою для такого рішення став висновок Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №57/10 від 23.02.2011. Цей документ заслуговує окремої уваги, оскільки висновки експерта суперечать, щонайменше, здоровому глузду.
Наприклад, стверджують, що "Корвалол-Дарниця" має "розрізняльну здатність", яка відрізняє її від оригінального препарату. Із цим навряд чи можна погодитися, оскільки люди купують в аптеці, усе-таки, добре відомі за 60 років ліки "Корвалол", не порівнюють назв і не дивляться на слово-приставку.
Іншими словами, "Дарниці" дали зелене світло для використання відомих марок у назві своїх препаратів. Нещодавно представники підприємства повідомили про плани випуску власної віагри. Тож цілком імовірною є поява на ринку "Віагра-Дарниця". Pfizer треба б задуматися.
Звертають на себе увагу й подвійні стандарти. Якщо можна продавати "Корвалол-Дарниця", то чому "Дарниця" проти випуску "Цитрамону-Здоров'я" поряд із наявним "Цитрамон-Дарниця"?
По-друге, експерт вирішив, що назва "Корвалол-Дарниця" не може ввести в оману щодо "Корвалолу" від "Фармак". Але навряд чи хтось із пацієнтів проситиме в аптеці саме "Корвалол" від "Дарниці", оскільки пильно стежить за успіхами підприємства і хоче підтримати своєю гривнею інноваційну компанію. Повторимося: люди протягом 60 років ходять по серцеві краплі виробництва "Фармак" і навіть не здогадуються, що аналог під такою самою назвою випускає конкурент з ознаками недобросовісності.
Експертиза запевняє, що "Корвалол-Дарниця" нібито не можна сплутати з маркою "Корвалол Corvalolum" чи добре відомим знаком "Корвалол" від "Фармак". Схоже, спеціаліст міркував за принципом "знайди 10 відмінностей" у двох брендах. Але покупець не порівнює назви до кожного знака. Йому необхідні конкретні, перевірені часом ліки "Корвалол". І провізор не попереджає про повне найменування препарату. Тому седативні краплі від двох заводів цілком може сплутати.
Нарешті, виявилося, що в назві "Корвалол-Дарниця" немає домінувальних елементів. За такою логікою, однаково, що ти запитаєш в аптеці – "Корвалол" чи "Дарниця" – тобі продадуть те, що ти хочеш? Сумнівно. Якби таке сказали щодо "Корвалол Corvalolum", то можна було б і не сперечатися. Але в "Корвалол-Дарниця" домінує саме слово "Корвалол".
Щоб зрозуміти природу появи такого експертного висновку, необхідно згадати розстановку політичних сил на той час. Науково-дослідний центр судових експертиз із питань інтелектуальної власності підпорядковувався Мін'юсту, яким керував Олександр Лавринович від Партії регіонів. Центр очолював Петро Крайнєв, його заступником був Ігор Стародубов.
Справу з боку "Дарниці" вела юридична компанія Олександри Павленко. Її батько Сергій Павленко був народним депутатом від блоку спікера Володимира Литвина. Входив у бюджетний комітет, але інтерес до фарми виявив, узявши участь у спецкомісії щодо інсулінового заводу "Індар".
Із березня 2010 року Блок Литвина був у коаліції з Партією регіонів. Питаннями судів в Адміністрації Президента займався авторитетний юрист Андрій Портнов.
Із такими "картами" не дивно, що "Дарниця" швидко й упевнено здобула "переконливу перемогу". І не важливо, хто з ким домовлявся: чи Загорії через Матвієнко і Литвина з Партією регіонів, чи сім'я Павленка через Литвина з регіоналами, чи була інша комбінація. У політичному підґрунті справи можна не сумніватися.
Коли все закінчилося, "Дарниця" одержала карт-бланш на випуск "Корвалолу". Ігор Стародубов у 2012 році очолив центр експертиз. Олександра Павленко у 2014 році стала першою заступницею міністра охорони здоров'я. "Корвалол-Дарниця" вийшов на ринок у 2016 році.
За часів президента Петра Порошенка Гліб Загорій входив у найближче оточення гаранта. Петро Олексійович не розмінювався на дрібниці, тому прощав Глібу Володимировичу його пристрасть до "Корвалолу" в обмін на допомогу в серйозніших справах.
Адміністрація глави держави в особі Бориса Ложкіна, приятеля Гліба Загорія, могла допомогти підтримати "Дарницю" в судах. Здавалося б, увесь світ був біля ніг. У 2017 році частка "Дарниці" на ринку "Корвалолу" сягнула майже 50%. Компанія також подала позов до суду з вимогою скасувати статус "добре відомий" для торговельної марки "Корвалол Corvalolum", розуміючи правову хиткість свого становища. Аргументи підкуповували своєю простотою: препарат, який випускали півстоліття, українцям не знайомий, і під час визначення популярності ліків не було враховано всі чинники, хоча закон і не вимагає цього.
Другому бліц-кригу завадили вибори президента. В умовах невизначеності ніхто серед суддівського корпусу не наважився взяти на себе відповідальність за явно неправомірне рішення. У червні Велика палата Верховного Суду передала спір між фармкомпаніями на новий розгляд у Господарський суд Києва.
Справу розглядає Наталія Іванівна Зеленіна, яку не було помічено в гучних скандалах. Команда нового президента, схоже, не має інтересів у "Дарниці". Тому умови для об'єктивного розгляду справи, схоже, буде забезпечено. І ми, нарешті, розгадаємо таємницю Полішинеля: можна вільно привласнювати чужі марки чи, усе-таки, доведеться інвестувати в ринкове розкручування власних брендів.
