+6 Київ
Путін переміг на президентських виборах у Росії. Юридично це найбільш яскрава його перемога за весь час перебування при владі – і за явкою виборців, і за кількістю голосів. Путін отримав підтримку понад 76% росіян, а це понад 56 млн.
Четвертий раз він виборює президентську папаху.
Чим пояснити такий феномен?
Росія – країна тоталітарного типу, коли в руках однієї особи зосереджена фактично необмежена влада з потужним і добре вишколеним репресивним апаратом.
Російській владі вдалося над усе мобілізувати свій електорат. Після масових протестів на Болотній площі були проаналізовані всі промахи влади в соціальній сфері. Влада пішла на суттєве підвищення пенсій і зарплат усім працівникам бюджетної сфери. Це стало опорою путінського режиму, як і потужна підтримка працівників культури і мистецтва.
Керівники суб’єктів федерації вивчили як "Отче наш", виходячи із досвіду попередніх кампаній, що після виборів під ніж відставки попадають ті із них, хто не зміг забезпечити високий результат голосів за діючого президента. Тому представники влади на місцях активізували весь свій ресурс (адміністративний і фінансовий), щоб не потрапити в немилість після виборів.
Усі державні ЗМІ працювали виключно на одного кандидата і мочили всіх інших. Найбільше дісталося представнику комуністів Грудініну. Його публічно дискредитували, і частина комуністів перейшла на бік Путіна.
Діючій владі вдалося розчепити опозицію і пересварити її між собою. Одні переконували, що треба йти і голосувати за Собчак, інші (прихильники Навального) – бойкотувати вибори.
Народу нав’язувалася думка, що ліберали Росії – це зрадники інтересів держави, агенти США.
Навальному, який мав шанс отримати чимало голосів виборців, ЦВК відмовила в реєстрації, а представники ліберальної Росії Собчак і Явлінський сумарно отримали менше ніж 3%. Це повний провал.
Список кандидатів на посаду президента виявився найслабкішим із усіх виборів Путіна. Так звані конкуренти глави держави його не зачіпали, з ним не боролися, але лише на всіх телеефірах сварилися між собою, брутально обзивали одне одного. І своєю поведінкою, лякаючи й обурюючи простих росіян, засвідчували, що їм довіряти державу просто небезпечно.
Політичні, економічні, спортивні санкції Заходу проти Росії зіграли з точністю до навпаки. Вони допомогли згуртувати навколо Путіна його електорат. Агітатори за главу держави Росії переконали російського виборця, що тиск Заходу пов'язаний із принциповим і послідовним відстоюванням Путіним суверенітету і незалежності Росії. І це спрацювало.
Перемозі Путіна несвідомо підіграла і наша влада. Фізичний недопуск російських громадян для голосування на дільницях посольства в Києві, консульства у Харкові, Одесі, Львові зіграв на руку Кремля. Центральні ЗМІ Росії це використали сповна, сприяючи мобілізації виборців Путіна.
І так – новий старий Путін. Чого від нього чекати в майбутньому для України?
Ми ймовірно скоро почуємо, що Крим своїм голосуванням після так званого референдуму вдруге узаконив владу Москви (за Путіна юридично кримчани віддали більше ніж 90%), що росіяни підтримали зовнішньополітичний курс Кремля.
Різких кроків щодо України, думаю, поки що не буде. Росія боїться втратити можливість проведення чемпіонату світу з футболу. Путін розуміє, що і без його втручання і допомоги спіраль дестабілізації в нашій країні є кому розкручувати із числа українських політиків. Конфлікт на Донбасі буде заморожений до завершення президентських і парламентських виборів. Він на руку і нинішній українській владі, яка в результаті встановлення миру на цій території електорально здатна лише програти. Отож, ні війни, ні миру.
Українцям будувати країну, робити її успішною і не оглядатися на ті процеси, які відбуваються в Росії. Хаос, безробіття, злидні, низькі зарплати і пенсії, високі тарифи на комунальні послуги будуть посилювати Путіна в Україні, а успішна держава – послаблювати.
Джерело: "ГОРДОН"
