Венедіктова заявила, що кримінальні справи з розслідування замахів на Стерненка будуть на її особистому контролі і буде зроблено все, щоб притягнути винних до відповідальності. Також вона сказала, що три кримінальні провадження щодо замахів на Стерненка об'єднано в одне і передано для розслідування у СБУ.
Прибічники активіста вважають, що це не відповідає дійсності. Зокрема, вони звертають увагу на те, що справи щодо нападів на Стерненка передали в одеську поліцію.
"Буквально минулого тижня до Сергія в СІЗО приходив слідчий одеської поліції Рожко для проведення "слідчих дій". Це був додатковий допит у справі першого нападу на Стерненка, коли двоє невідомих відкрили двері його авто і наносили йому удари битою з лезом", – розповіли вони.
Автори заяви нагадали, що перший напад на Стерненка стався 7 лютого 2018 року. За їхніми словами, протягом трьох років, що минули відтоді, "правоохоронці не зробили нічого". "У них немає жодних підозрюваних, жодних зачіпок. Більше того, колишній начальник відділку поліції, де була справа спочатку, в обличчя казав Сергію, що вони не будуть розслідувати справу, бо вважають, що Стерненко сам "інсценував напад", – підкреслюють активісти.
Вони додають, що схожа ситуація склалася й у справі другого нападу на Стерненка 1 травня 2018 року. Під вартою у цій справі перебуває один із нападників, якого затримав і передав поліції сам Стерненко. Справу ще не почали розглядати по суті в суді.
У заяві також згадують третій напад на Стерненка, одного з підозрюваних у якому спочатку не затримали, а потім "дали втекти за кордон".
Активісти вважають, що організаторів і замовників протягом минулих трьох років ніхто навіть не намагався шукати. Вони підкреслюють, що на Стерненка нападали тричі і "жоден із нападників, організаторів та замовників не отримав вироку, але вирок отримав Сергій – за вигадані "300 грн".
"Такі гучні заяви генерального прокурора покликані ввести в оману суспільство та міжнародних партнерів: не було і не буде справжнього та фахового розслідування нападів на Сергія Стерненка, оскільки це не на користь проросійським силам, які кинули його за ґрати", – підсумували автори заяви.
Контекст
Протягом першого півріччя 2018 року на Стерненка нападали тричі. 7 лютого активіста побили в Одесі, 1 травня в нього стріляли.
Радник голови Головного управління Національної поліції України в Одеській області Руслан Форостяк заявляв, що попередня кваліфікація другого нападу на Стерненка – хуліганство з використанням травматичної зброї. Пізніше стало відомо, що поліція розслідує напад за статтею про умисне вбивство.
24 травня внаслідок третього нападу активіст дістав ушкодження руки та забій голови. Водночас він завдав одному з нападників смертельного удару ножем у живіт. Другий нападник тоді втік, повідомляв Стерненко.
Спочатку Стерненко заявив, що ніж належить йому, а потім – що відібрав ніж у нападників. Голова одеської поліції Дмитро Головін заявив, що Стерненко оборонявся власним ножем. На його думку, чоловіки, які напали на активіста, не збиралися його вбивати, а хотіли налякати.
У квітні 2020 року Венедіктова заявила, що рано чи пізно Стерненку оголосять про підозру в умисному вбивстві або перевищенні меж необхідної самооборони.
У середині травня 2020 року слідство визнало Стерненка потерпілим у справі про напад на нього, але 11 червня СБУ оголосила Стерненку про підозру в умисному вбивстві. У спецслужбі стверджують, що активіст гнався за нападником, тому його дії не можуть кваліфікувати як самооборону. Судові слухання у цій справі ще не закінчено.
Окрім того, Стерненка 23 лютого визнали винним у справі про викрадення ексдепутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича. Його засудили до семи років і трьох місяців в'язниці з арештом половини всього майна. Такий самий строк дістав і інший фігурант справи Руслан Демчук. Обох заарештували в залі суду. Справу, у якій фігурує Стерненко, розслідували із 2015 року. Стерненко заперечує причетність до інциденту.
У цій справі суд звільнив обвинувачених від відповідальності за викрадення людини через закінчення строків давності. Їм призначили покарання за розбій (за словами потерпілого, у нього відібрали 300 грн), а Стерненка, крім нападу, визнали винним у незаконному зберіганні зброї – травматичного пістолета.
Вирок у цій справі викликав широкий резонанс у суспільстві. Активісти провели кілька акцій на підтримку Стерненка, остання з них відбулася 20 березня під Офісом президента України. Протестувальники кидали фаєри, шумові гранати, а потім запустили феєрверки. Розбили скло в будівлі ОПУ, розмалювали стіни, а табличку "Президент України" підпалили. Після неї поліція вручила низку підозр у хуліганстві і знищенні держмайна учасникам акції, а також адміністративних протоколів. Суд відправив сімох активістів під цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом.
0 Київ
