"Хочемо, щоб усі громадяни України були щасливі". Кулеба розповів, як з Угорщиною вирішуватимуть питання про права нацменшин

29 сiчня 21:28

Этот материал также можно прочитать на русском

"Хочемо, щоб усі громадяни України були щасливі". Кулеба розповів, як з Угорщиною вирішуватимуть питання про права нацменшин

Україна виконала свої зобов'язання перед ЄС у частині прав нацменшин, але це питання ще і двостороннє, зазначив Кулеба
Фото: mfa.gov.ua

Україна має намір остаточно врегулювати питання з Угорщиною щодо прав нацменшин, для цього створять спецкомісію під егідою МЗС. Про це 29 січня в Ужгороді на спільному брифінгу із главою МЗС Угорщини Петером Сійярто й керівником ОП Андрієм Єрмаком заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Відеозапис заходу опубліковано у Facebook МЗС України.

Кулеба розповів, що Україна попросила угорську сторону надати "вичерпний перелік запитань, які в неї є" щодо питання захисту прав нацменшин, котрі проживають, зокрема, у Закарпатській області.

"Ми цей перелік отримали. Ми домовилися, що під егідою двох міністерств закордонних справ ми зберемо спеціальну комісію, у якої є одна дуже проста задача – за 10 днів вона має представити на розгляд урядів обох країн конкретне розуміння, як і що із цього переліку запитань, які ми отримали, потребує вирішення або вже врегульовано, для того, щоб ми внесли остаточну ясність", – повідомив глава українського МЗС.

Зі свого боку Сійярто зазначив, що Угорщина просить Україну повернути її нацменшині "права, які були до 2015 року", загалом у проханні Будапешта – 11 пунктів. Вони, зокрема, передбачають відновлення статусу національної школи, можливість складати в Україні атестат зрілості угорською мовою й безперешкодно користуватися угорською у сфері суспільного життя, додав глава МЗС Угорщини.

"Сьогодні ми отримали додаткові прохання – запити угорської сторони. Ми їх опрацюємо. Але принципово – і я дякую Петеру за визнання цього факту – найважливіший крок зроблений. Україна виконала свої зобов'язання перед ЄС у цій частині, але це питання ще і двостороннє, тому у двосторонньому порядку добросовісно, конструктивно пропрацюємо всі питання, – наголосив Кулеба. – Ми хочемо, щоб усі громадяни України були щасливі, незалежно від того, до якої національної спільноти вони належать. І однаково любили нашу країну".

29 січня в Ужгороді відбулася зустріч Кулеби, Єрмака і Сійярто. Перед початком переговорів вони побували біля пам'ятників захисникам України, а також біля могил бійців Збройних сил України угорського походження.

Єрмак на брифінгу після зустрічі повідомив про "потужний крок" до зустрічі президента України Володимира Зеленського із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Сійярто заявив, що Угорщина в майбутньому не постачатиме зброї Україні, як і не постачала до цього, але готова допомагати в гуманітарному напрямі.

Контекст

Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні у 2017 році закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні.

Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи.

Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений у 2019 році закон про функціонування української мови як державної. У МЗС Угорщини заявляли, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.

У Раді національної безпеки і оборони наголошували, що Україна "готова йти на певні компроміси в питанні" нацменшин заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні.

8 грудня 2023 року Рада ухвалила законопроєкт №10288-1 стосовно врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав нацменшин (спільнот) в окремих сферах. Того самого дня євроінтеграційний закон підписав президент України Володимир Зеленський. Він зазначав, що в документі враховано висновки Венеціанської комісії.

У МЗС Угорщини заявили 9 грудня, що стежитимуть за виконанням в Україні ухваленого Радою закону про нацменшини, вказавши, що до повернення прав 2015 року далеко.