У річницю смерті побитого білоруськими силовиками активіста Євросоюз закликав Мінськ звільнити всіх 1,5 тис. політв'язнів

Політика

12 листопада Європейський союз висунув вимогу до влади Білорусі "негайно" й "беззастережно" звільнити всіх політв'язнів. Заяву верховного представника Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Жозепа Борреля опубліковано на сайті європейської служби зовнішніх зв'язків.

У ЄС нагадали, що три роки тому помер побитий білоруськими силовиками 31-річний учасник акцій протесту Роман Бондаренко, і 12 листопада стало Міжнародним днем солідарності з Білоруссю. Водночас "його смерть так і не розслідували".

"Віддаємо шану всім політичним в'язням, зокрема тим, хто загинув від рук режиму внаслідок жорстокого поводження, жорстокості й відмови у медичній допомозі, серед них Вітольд Ашурок, Дмитро Дудойц, Аляксандр Віхор, Мікалай Климович, Дмитро Сарокін і Алесь Пушкін. ЄС підтверджує свою вимогу негайного та беззастережного звільнення всіх політичних в'язнів у Білорусі", – ідеться в заяві.

Боррель наголосив, що "після сфальсифікованих президентських виборів 2020 року ситуація з правами людини в Білорусі й далі різко погіршується, режим провів понад 40 тис. політично мотивованих арештів, порушив щонайменше 12 тис. політично мотивованих кримінальних справ і утримує майже 1,5 тис. політв'язнів".

"Помітно зросла практика тримання під вартою без зв'язку із зовнішнім світом, спрямована проти членів політичної опозиції, активістів громадянського суспільства, правозахисників і журналістів, які зараз перебувають за ґратами. Чистка політичних партій і державна політика подальшого обмеження громадянського простору в Білорусі також посилилися", – ідеться в релізі.

Європейський союз заявив, що "підтримує зусилля білоруського демократичного руху й високо оцінює мужність і стійкість білоруського народу, який і далі відстоює демократію і свої основні права та свободи, незважаючи на жорстокий утиск".

"ЄС підтримуватиме білоруський народ доти, доки він ітиме шляхом до незалежної, демократичної та успішної країни як частини мирної Європи", – заявили в ЄС.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися чергові вибори президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває в країні при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних з їхніми результатами. Їх жорстко розганяли, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів.Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. На піку в мітингах брало участь кілька сотень тисяч людей, 2021 року протестна активність припинилася, але силовики продовжили затримання опозиціонерів.
23 вересня 2020 року Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна й Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Після цього ще кілька місяців у Білорусі відбувалися протести, їх жорстко розганяли. У підсумку протести припинилися.
Євросоюз і США неодноразово запроваджували санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів.