Зазначають, що українську переговорну групу очолив заступник керівника ОП Ігор Жовква.
"Під час переговорів сторони перейшли до безпосереднього опрацювання проєкту відповідної угоди й обмінялися позиціями щодо ключових елементів документа, – ідеться в повідомленні. – Учасники погодили графік подальших двосторонніх переговорів на найближчий час".
Раніше, 18 січня, президенти України і Франції Володимир Зеленський та Еммануель Макрон доручили політичним і військовим радникам прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про гарантії безпеки.
Контекст
У червні 2023 року Зеленський заявив, що в Києві розуміють, що під час війни Україна не зможе стати членом Альянсу, але їй потрібні юридичні гарантії безпеки на шляху до НАТО.
Країни G7 (США, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія і Великобританія, а також Євросоюз) 12 липня ухвалили декларацію про підтримку України з гарантіями безпеки на полях саміту НАТО у Вільнюсі. У разі майбутнього збройного нападу Росії "Велика сімка" пообіцяла надати Україні зброю, військову техніку й економічну допомогу, а також накласти економічні та "інші витрати" на Росію.
До декларації G7 про гарантії безпеки для України приєдналося 30 країн, повідомив 2 листопада Зеленський.
Україна планує підписати конкретні двосторонні угоди з кожним із союзників, пояснив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
У серпні Україна вже розпочала двосторонні переговори щодо безпекових гарантій зі США, Великобританією і Канадою, у жовтні – з Японією, Францією та Нідерландами, у листопаді – з Німеччиною й Італією, у січні 2024 року – з Румунією. Анонсували також переговори зі Швецією та Норвегією.
8 січня Зеленський затвердив склад делегації для переговорів щодо гарантій безпеки України.
12 січня Україна й Великобританія підписали угоду про гарантії безпеки. 15 січня амбасадорка Канади в Україні Наталка Цмоць повідомила, що Канада підготувала угоду щодо безпеки з Україною, документ в Офісі президента на погодженні. Україна й Німеччина близькі до погодження безпекових гарантій, зазначив 24 січня канцлер ФРН Олаф Шольц.