$40.64 €43.47
menu closed
menu open
weather +19 Київ

Головний прокурор МКС висунув вимогу видати ордери на арешт Нетаньяху, Галанта і трьох лідерів ХАМАС

Головний прокурор МКС висунув вимогу видати ордери на арешт Нетаньяху, Галанта і трьох лідерів ХАМАС Хан вимагає арешту представників Ізраїлю та ХАМАС
Фото: EPA

Головний прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан висунув вимогу видати ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта і трьох лідерів ХАМАС. Про це повідомляє пресслужба МКС 20 травня.

Серед діячів ХАМАС, стосовно яких Хан зробив запит щодо ордерів, – командир бойового крила ХАМАС Мохаммед Дейф, лідер політичного крила руху Ісмаїл Ханія, а також ватажок ХАМАС Ях'я Сінвар. На думку прокурора, вони планували й спровокували напад на Ізраїль.

Серед їхніх злочинів називають убивства, тортури, зґвалтування, захоплення заручників та інші дії.

"Воєнні злочини, про які йдеться в цих заявах, скоїли в контексті міжнародного збройного конфлікту між Ізраїлем і Палестиною, а також неміжнародного збройного конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС, який тривав паралельно. Ми заявляємо, що інкриміновані злочини проти людяності були частиною широкомасштабних і систематичних нападів на цивільне населення Ізраїлю з боку ХАМАС та інших збройних угруповань відповідно до організаційної політики. Деякі із цих злочинів, за нашою оцінкою, тривають і досі", – ідеться в заяві Хана.

Зі свого боку Нетаньяху й Галант, на думку МКС, відповідальні за воєнні злочини і злочини проти людяності в секторі Гази щонайменше з 8 жовтня 2023 року.

"Зібрані нами докази, включно з інтерв'ю очевидців і тих, хто вижив, перевірені відео-, фото- й аудіоматеріали, супутникові знімки й заяви імовірної групи злочинців, демонструють, що Ізраїль навмисно й систематично позбавляє цивільне населення в усіх частинах Гази об'єктів, необхідних для виживання людства", – ідеться в повідомленні.

Хан згадує тотальну блокаду сектору Гази, обмеження на перевезення предметів першої потреби, включно з продуктами й ліками, перекриття водогонів, вимкнення електроенергії, а також напади й убивства місцевих жителів і співробітників гуманітарних організацій.

Контекст

7 жовтня 2023 року бойовики терористичного угруповання ХАМАС здійснили масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, вбили сотні мирних жителів і захопили заручників. Ізраїль у відповідь почав контртерористичну операцію, а потім – наземну операцію в секторі Гази.

8 січня 2024 року в міноборони Ізраїлю повідомили про перехід до менш інтенсивної війни в секторі Гази. Станом на 7 квітня, за даними Times of Israel, Армія оборони Ізраїлю вивела всі свої маневрові сухопутні сили із сектору Гази, залишивши лише одну бригаду для гарантування безпеки коридору, який розділяє палестинський анклав.

Нетаньяху 5 травня заявив, що, незважаючи на всі спроби Ізраїлю дійти згоди щодо звільнення заручників, ХАМАС висуває неприйнятні умови, на які Ізраїль не може погодитися.

5 травня американське видання Axios із посиланням на двох неназваних ізраїльських чиновників написало, що адміністрація Байдена зупинила постачання боєприпасів американського виробництва Ізраїлю вперше після атаки ХАМАС у жовтні минулого року. Це підтвердив глава Пентагону Ллойд Остін.

Уранці 7 травня Армія оборони Ізраїлю увійшла в Рафах. За повідомленнями ЗМІ, підрозділи ЦАХАЛ підійшли на відстань 200 м від контрольно-пропускного пункту з Єгиптом.

The Washington Post 11 травня писав, що Білий дім запропонував Ізраїлю "цінну" допомогу, включно із секретною розвідувальною інформацією, яка допоможе ізраїльським військовим визначити місцеперебування лідерів ХАМАС і виявити приховані тунелі угруповання. Натомість адміністрація Байдена просить зупинити операцію в Рафаху.