За словами Сікорського, він порушував це питання і в розмові з українським колегою, і з президентом України Володимиром Зеленським.
"Ми не відступимося в цьому питанні. Передусім це не політичне питання, воно не має бути предметом будь-якого торгу, це просто християнський обов'язок, який свідчить про нас", – сказав польський міністр.
Він зазначив, що Польща в питанні ексгумацій в Єдвабному (польське село, у якому сталося масове вбивство євреїв 1941 року) не вела переговорів ні з Німеччиною, ні з єврейською стороною, які, за його словами, не хотіли, щоб жертв злочину ексгумували.
Польський дипломат заявив, що Польща вимагає "лише того, що Україна дозволила Німеччині зробити з агресорами: 100 тис. солдатів Вермахту ексгумували й поховали в індивідуальних могилах в Україні".
"Ми вважаємо, що наші громадяни, які не були там агресорами, мають щонайменше ті самі права, що й солдати Вермахту", – додав він.
Контекст
Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2019 року президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда й Зеленський заявляли, що в історії відносин двох країн почався новий етап й "історичні питання видаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року подав у Верховну Раду законопроєкт про правові й соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.
Польща в межах переговорів про вступ України в ЄС обговорюватиме питання ексгумації поляків, які стали жертвами Волинської трагедії, повідомили 30 вересня 2024 року в МЗС країни. Там зазначили, що якщо цю частину питання "не буде закрито", то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз. Раніше в інтерв'ю, яке опублікували 16 вересня, Сікорський заявляв, що питання ексгумації й перепоховання поляків, котрі загинули під час конфліктів з українцями, – "гостре політичне питання, тому що в цих поляків є нащадки", які голосують на виборах.
+17 Київ
