У Раді поки немає голосів для заборони діяльності Московського патріархату в Україні

Політика

Ідея заборони Української православної церкви Московського патріархату не має достатньої підтримки депутатів, щоб ставити її на голосування. Про це спікер парламенту України Руслан Стефанчук заявив в опублікованому 23 вересня інтерв'ю "Радіо Свобода".

Відповідаючи на запитання, чому він не вносить до порядку денного питання, за яке зібрали підписи 125 нардепів, Стефанчук зазначив, що не впливає на складання порядку денного.

"Порядок денний формується виключно погоджувальною радою. Але ще раз говорю, що парламент – це механізм, який ухвалює рішення колективно. І мені здається, що поки немає 226 голосів навколо такого важливого законодавчого акту, виносити його в залу, провалювати для того, щоб просто потішити Російську Федерацію, – то це просто безглуздо і юридично, і політично безвідповідально", – сказав він.

На запитання, чому він упевнений, що голосів бракує, спікер відповів, що "дуже хоче вірити", але у ВР "ідуть дискусії", як усередині фракції "Слуги народу", так і в лавах "інших партій, які позиціонують себе як дуже патріотичні".

Стефанчук обіцяв, що, "як тільки буде 226", погоджувальна рада це врахує, ще раз наголосивши, що не впливає на її роботу.

"Я просто її веду. Я не маю права голосу на погоджувальній раді по порядку денному. Я просто веду, точно як веду і Верховну Раду". – "Тобто якщо погоджувальна рада проголосує, у порядку денному з'являться законопроєкти про заборону УПЦ МП?" – "Воно буде на порядку денному", – пообіцяв спікер журналісту "Радіо Свобода".

Контекст

УПЦ МП, яка офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії", є частиною Російської православної церкви (РПЦ).
На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) й висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила, що рішення УПЦ МП "не привели до розриву церковно-канонічного зв'язку з РПЦ" й управління УПЦ МП "і надалі перебуває щодо РПЦ у відносинах підпорядкування".
Протягом останніх місяців українські правоохоронні органи регулярно повідомляють про обшуки у храмах УПЦ МП і притягнення до відповідальності священнослужителів цієї церкви. Також щодо деяких представників УПЦ МП Україна ввела санкції, а деяких позбавила громадянства. Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції ввели, "щоб у держави-агресора не було жодної ниточки, за яку можна смикати українське суспільство".
19 січня Кабінет Міністрів України вніс у Верховну Раду законопроєкт №8371, який передбачає заборону діяльності релігійних організацій, пов'язаних із Росією. Його розглянув профільний комітет парламенту.
Згідно з опитуванням, яке у грудні 2022 року провів Київський міжнародний інститут соціології, 54% українців вважають, що УПЦ МП в Україні потрібно заборонити.
У 2022–2023 роках за заборону діяльності УПЦ МП проголосували облради в низці регіонів, зокрема у Львівській, Хмельницькій, Волинській, Житомирській і Чернівецькій областях. На початку червня діяльність релігійних організацій, пов'язаних із Росією, заборонила Закарпатська облрада.