Війна в Україні

Приблизно 90% українських військовополонених пройшли через катування чи інші форми жорстокого поводження російських окупантів – Костін

7 вересня 2023, 21.23 Этот материал также можно прочитать на русском

Костін: Агресор використовує тортури як метод знищення української ідентичності Фото: Андрій Костін / Facebook

Жорстоке поводження з українцями є для країни-агресора Росії системою. Про це повідомив 7 вересня у Twitter генеральний прокурор України Андрій Костін, зазначивши, що цю тему він обговорював зі спеціальною доповідачкою ООН з питань катувань Еліс Джил Едвардс.

"Росія вибудувала розвинену систему тортур і жорстокого поводження з українцями – як військовополоненими, так і цивільними. [...] За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуального насильства або інші форми жорстокого поводження", – написав він.

Генпрокурор вважає, що необхідно посилити міжнародне співробітництво "заради припинення цих жахливих і незаконних практик".

"На всіх визволених територіях ми знаходимо свідчення цих жахіть. Лише в Херсонській області зафіксовано 11 катівень. У Харківській області розслідується майже 100 випадків катувань, у яких встановлено понад 700 постраждалих. Подібну картину ми бачимо і в інших деокупованих регіонах", – наголосив Костін.

Він зазначив, що ідентифіковано вже 156 підозрюваних окупантів і колаборантів, щодо 114 із них обвинувальні акти скерували до суду, а 35 осіб уже засудили за катування й жорстоке поводження як воєнні злочини.

"Агресор використовує тортури і як зброю війни, і як метод знищення української ідентичності в умовах окупації", – заявив Костін.

Контекст

Росія розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого 2022 року. Фактично РФ розв'язала війну проти України у 2014 році, коли окупувала Крим і частину Донецької й Луганської областей.
Україна наполягає на створенні спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України, оскільки Міжнародний кримінальний суд та інші такі інституції на цьому етапі не можуть розглядати справи щодо таких злочинів.
Необхідність створення спецтрибуналу для Росії вже підтримала низка європейських і міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО й ОБСЄ, а також окремі країни (наприклад, Франція, Німеччина і Латвія).
Щодо формату трибуналу триває дискусія, говорив наприкінці березня представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський. Костін розповідав, що розглядають три основні моделі: на підставі багатостороннього міжнародного договору, на підставі угоди між ООН і Україною та "гібридний" варіант.