Гарібашвілі вважає, що ухвалення законопроєкту ніяк не може вплинути на темпи вступу Грузії в ЄС, оскільки у Брюсселі "сьогодні не готові до розширення". Окрім того, країна не готова до членства в європейському альянсі, вважає колишній прем'єр.
"Ми не можемо сьогодні стати країною – членом Євросоюзу, тим більше, що проблем дуже багато. Сьогодні ЄС не готовий до розширення, це займе час, і подальші кроки залежать від багатьох чинників. Я хочу вам дуже просто сказати, що на той час, коли країна буде готова і нам скажуть, що завтра ви станете членом Європейського союзу, цей закон можна буде легко скасувати, переглянути, ухвалити і змінити, тож не хвилюйтеся, усе гаразд", – сказав він журналістам.
За його словами, відносини Грузії і ЄС "досягнули свого максимуму" у грудні минулого року, коли країна набула статусу кандидата.
Грузія подала заявку на вступ у ЄС за спеціальною процедурою у 2022 році, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На саміті 14 грудня лідери Євросоюзу домовилися почати переговори щодо вступу України та Молдови в ЄС, а Грузії надати статус кандидата.
18 квітня депутати Європейського парламенту у спільній заяві висловили занепокоєність повторним внесенням законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу".
"Це несумісно із цінностями і демократичними принципами ЄС, суперечить прагненням Грузії до членства в ЄС і ставить під загрозу євроатлантичну інтеграцію країни", – ідеться в заяві.
Контекст
Уперше аналогічний російському "закон про іноагентів" влада Грузії ініціювала в березні 2023 року. Проти були опозиція, представники ЗМІ та неурядові організації, вони вимагали відкликання законопроєкту.
Після голосування високий представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що законопроєкт несумісний із цінностями і стандартами ЄС і "суперечить проголошеній Грузією меті вступу в Європейський союз". У Держдепартаменті США натякнули на можливі санкції за придушення протестів. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі висловила абсолютну підтримку мітингувальникам і пообіцяла накласти на закон вето.
У Тбілісі й регіонах почалися протести. За два дні акцій 7–8 березня затримали 133 протестувальників, під час зіткнень були постраждалі. 9 березня у МВС Грузії заявили, що поліція відпустила 132 із 133 затриманих. 10 березня парламент проголосував за зняття законопроєкту з розгляду.
3 квітня 2024 року "Грузинська мрія" повторно внесла на розгляд законопроєкт про іноземних агентів. Один із лідерів керівної партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе заявив, що закон відповідає європейським стандартам і його ухвалять на всіх трьох слуханнях до кінця поточної сесії парламенту.
Зурабішвілі того самого дня висловила думку, що "Росія сюди більше ніколи не повернеться". Наново ініціювавши "закон про іноагентів", "Мрія" показала своє справжнє обличчя, сказала вона.
У Кремлі ініціативу "Грузинської мрії" схвалили. "Росія зацікавлена у стабільності у Грузії, а закони про іноагентів ухвалюють майже скрізь, тому що ніхто не хоче втручання у свої справи", – цитувало його 4 квітня пропагандистське агентство ТАСС.
15 квітня парламент Грузії почав розглядати скандальний законопроєкт. На засіданні юридичного комітету парламенту лідер опозиційної партії "Громадяни" Алеко Елісашвілі побився з Мдінарадзе – він підійшов до представника більшості, який виступав за трибуною, і вдарив його кулаком в обличчя.
16-го і 17 квітня у Грузії відбулися масові акції протесту. 17 квітня парламент Грузії ухвалив законопроєкт у першому читанні.
+12 Київ
