Опозиціонер, який утік із Казахстану, впевнений, що протести у країні відновляться 

Він не назвав часу, коли це може статися, але вважає, що якщо війська Організації Договору колективної безпеки не покинуть Казахстан, це станеться до кінця 2022 року.

Аблязов, який виступив днями із заявою, що ДВК є координатором протестів у Казахстані, розповів про те, що до перших протестів 2 січня проти підвищення ціни на газ його рух не причетний – вони сталися стихійно.

"Ми не є організаторами першого протесту в містах Жанаозен та Актау. У нас політична організація, тому наша задача – будь-який протест тиражувати, розвернути проти режиму, об'єднати. 4 січня вже пішов процес, ми публічно поділилися нашими контактами й заявили, що будемо координувати мітинги в усій країні", – сказав він.

Як зазначив Аблязов, оскільки в Казахстані ДВК вважають екстремістською організацією, її основний штаб розташований у Києві. Проте лідер руху не міг назвати навіть приблизну кількість його прибічників.

Сам же Аблязов, за його словами, 2020 року здобув політичний притулок у Франції. Водночас ексбанкір стверджує, що роками готував жителів країни до повалення влади за допомогою антиурядової агітації через соцмережі.

"Весь цей час ми займалися дискредитацією режиму, я знімав фільми про те, як його представники крадуть, показував рахунки, нерухомість", – стверджує Аблязов.

Аблязов із 2009 року перебуває за межами Казахстану і є фігурантом численних кримінальних проваджень. Зокрема, у Казахстані його заочно засуджено до довічного ув'язнення за обвинуваченням в організації 2004 року вбивства голови АТ "БанкТуранАлем" Єржана Татишева, а в Росії – до 15 років позбавлення волі за обвинуваченням у фінансових махінаціях та розкраданні грошей.

У 2013 році його заарештували у Франції. Протягом кількох років уряд Франції намагався вирішити питання з екстрадицією ексбанкіра, домогтися якої намагалися Казахстан, Росія та Україна. У 2015 році уряд Франції відмовився його видавати Росії через імовірні політичні мотиви Москви.