Держдеп США: Навряд чи хтось заарештує Путіна, поки він президент

Світ

Президента країни-агресора РФ Володимира Путіна навряд чи заарештують за злочини в Україні, поки він залишається на посаді глави держави. Про це заявила амбасадорка США з особливих доручень глобального кримінального правосуддя, представниця Держдепу Бет ван Скаак в інтерв'ю виданню "Бабель", опублікованому 14 серпня.

За її словами, національні суди не можуть подолати імунітет глави держави, а також глави уряду й міністра оборони.

"Навряд чи хтось буде заарештовувати Путіна, поки він глава держави. Якщо він опиниться під вартою іноземного суду, МКС або української спеціальної палати, то, наймовірніше, це станеться тому, що він більше не буде главою держави. Це не причина відмовлятися від інтернаціоналізованої моделі", – сказала вона.

За словами ван Скаак, це не означає, що суд не може почати розслідування, підготувати обвинувальні акти проти нього та інших осіб у ланцюгу командування – тим паче проти посадовців міністерства оборони, які планували і здійснювали агресивну війну, але не мають імунітету.

Вона підкреслила, що навіть за неможливості подолати імунітет президента робота щодо притягнення до відповідальності представників російської влади варта зусиль.

"У Росії є багато інших високопосадовців, відповідальних за війну в Україні. Вони обіймають найвищі керівні посади, ухвалюють рішення й керують діями, які і є російською агресією. Ці люди мають відповісти за злочин агресії, за будь-які воєнні злочини і звірства. Тому спеціальна палата для розгляду обвинувачень все одно має сенс", – сказала вона.

За словами амбасадорки, Україна має продовжувати розслідування проти Путіна, поки він при владі, і має бути готовою до швидких дій, якщо в Росії розпочнуться політичні трансформації і він втратить посаду й імунітет.

Контекст

Українська влада заявила, що добиватиметься притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини. Президент України Володимир Зеленський пообіцяв, що Україна "дістане кожного" воєнного злочинця з РФ.
Вторгнення Росії в Україну й пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах: у Міжнародному суді ООН, Міжнародному кримінальному суді та Європейському суді з прав людини. Міжнародний кримінальний суд займається воєнними злочинами, злочинами проти людяності й геноциду.
Прокурор МКС Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити це, оскільки не є державою – учасницею Римського статуту МКС, і 3 березня 2022 року повідомив про початок розслідування. У зв'язку зі вторгненням Росії в Україну в МКС звернулося понад 40 країн.
17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих районів України до Росії. Наразі Путін має офіційний статус підозрюваного, зазначили в Офісі генпрокурора України.
31 травня Хан анонсував відкриття офісу МКС в Україні. В Україну приїхала група із 42 міжнародних слідчих, криміналістів і персоналу підтримки МКС. Це найбільша кількість експертів, яку відрядив Міжнародний кримінальний суд за весь час його існування, підкреслив Хан.
Хан кілька разів приїжджав в Україну. Він повідомив, що зібрано тисячі доказів воєнних злочинів російської армії в Україні.
На початку жовтня МКС надали повноваження самостійно вести слідство на території України.