$38.20 €41.29
menu closed
menu open
weather +3 Київ

Росія і Китай обговорюють будівництво підводного тунелю із РФ до Криму. У КНР наполягають на секретності проєкту – The Washington Post

Росія і Китай обговорюють будівництво підводного тунелю із РФ до Криму. У КНР наполягають на секретності проєкту – The Washington Post Удари по Керченському мосту змусили Росію задуматися про необхідність безпечного підводного тунелю у Крим
Фото: EPA

Російські й китайські бізнесмени провели секретні обговорення планів будівництва підводного тунелю, що сполучатие Росію з тимчасово окупованим Кримом. Росія стурбована долею Керченського мосту й хоче мати транспортний маршрут, захищений від нападів з боку України, пише 24 листопада The Washington Post.

У розпорядженні The Washington Post опинилися перехоплені електронні листи, надані виданню неназваними українськими офіційними особами.

Видання стверджує, що перевірило справжність повідомлень, посилаючись на реєстраційні документи компаній, які свідчать про те, що нещодавно у Криму створили російсько-китайський консорціум за участю осіб, згаданих в електронних листах.

Зокрема, в одному з листів, який цитує видання, китайська корпорація залізничного будівництва (CRCC) висловила готовність забезпечити будівництво залізниці й автомобільних доріг будь-якої складності у кримському регіоні.

Відомо, що державна компанія встановила міцні зв'язки з Росією через різні проєкти, включно з розширенням системи московського метрополітену, яке завершили у 2021 році.

Коментувати інформацію відмовилася як китайська, так і російська сторона. Керівник російсько-китайського консорціуму, який базується у тимчасово окупованому Севастополі, відмовився відповісти кореспонденту WP на запитання про проєкт тунелю, заявивши, що не надаватиме інформації "ворожим ЗМІ".

Водночас у повідомленні (є в розпорядженні WP), надісланому минулого місяця російському чиновнику, який є одним із головних "представників Криму" у Москві, цей керівник заявив, що має "листа від наших китайських партнерів про готовність однієї з найбільших компаній Китаю CRCC узяти участь як генеральний підрядник у будівництві тунелю під Керченською протокою".

Свою участь у проєкті намагається приховати й Китай, наголошує видання. У документах згадують, що CRCC згодна брати участь у будівництві тунелю в Криму лише за "суворих умов повної конфіденційності" та за умови, що назву компанії замінять на "іншу, незалежну юридичну особу" в будь-яких контрактах.

В іншому листі згадують китайський банк, який бажає "конвертувати свої доларові кошти в рублі для їх переказу до Криму для фінансування проєктів", пише The Washington Post.

Враховуючи ризики санкцій і саботажу, американські чиновники й експерти висловили здивування тим, що CRCC "ризикнула втрутитися в цю справу", пише видання. Проєкт, за їхніми оцінками, створить політичні й фінансові ризики для Китаю, який ніколи офіційно не визнавав анексії Криму й чиї компанії можуть опинитися "у пастці економічних санкцій", введених Сполученими Штатами та Європейським союзом проти Росії.

Експерти з великих міжнародних транспортних проєктів сказали WP, що будівництво тунелю під Керченською протокою технічно можливе і що Китай має необхідний досвід і обладнання. Однак, за їхніми словами, це буде складний проєкт, який зіткнеться із численними перешкодами.

Будівництво тунелю через Керченську протоку, імовірно, коштуватиме не менше ніж $5 млрд і потребуватиме від російських військових захисту не лише протоки, а й виробничих об'єктів на березі, і це буде операція з високим рівнем ризиків.

Зазначають, що підземні роботи можуть проводити майже безпечно, але тисячі співробітників, дороге обладнання й великі будівельні майданчики залишатимуться в межах досяжності українських ракет.

На думку експертів, через загрози ударів Росія і Китай, імовірно, не зможуть застосувати нові методи будівництва з використанням гігантських днопоглиблювальних суден на поверхні води й у них не буде іншого вибору, окрім використання традиційної технології буріння тунелів.

WP зазначає, що Росія дуже стурбована тим, що незаконно збудований Кримський міст – основний логістичний маршрут для російських військових – неодноразово зазнавав ударів з боку України і в майбутньому також залишиться вразливою ціллю.

Експерти, опитані The Washington Post, кажуть: малоймовірно, що Керченський тунель вдасться завершити в такі строки, щоб допомогти Росії у воєнних діях. Але Москва може розглядати його як довгострокову інвестицію, яка має гарантувати безпечне сполучення з українською територією, спір за яку може тривати десятиліттями.

Як зазначають у виданні, переговори сигналізують про рішучість Росії зберегти контроль над півостровом, який вона незаконно окупувала 2014 року. Також вони демонструють посилення залежності Москви від Пекіна як джерела глобальної підтримки.

У WP зазначають, що Китай, імовірно, наполягатиме на хоча б частковому володінні тунелем, збільшуючи свій потенціал глобальної портової та транспортної інфраструктури. Країна також могла б профінансувати проєкт й отримувати оплату або у вигляді мит, або з експорту російської нафти й газу.

Контекст

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. "Приєднання" півострова до РФ не визнають Україна й більшість країн.

Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року Росією українських територій, зокрема Криму.

У грудні 2022 року начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов сказав, що Крим буде повернуто й у військовий, і в дипломатичний спосіб. "Наші підрозділи зайдуть туди зі зброєю в руках", – сказав він.

Міст через Керченську протоку, який з'єднує Крим та Росію, країна-агресор РФ почала будувати після окупації півострова, у 2015 році. Українська влада назвала міст загрозою національній безпеці й законною ціллю.

На Кримському мосту за останній рік двічі сталися вибухи. Перший – 8 жовтня 2022 року. Було пошкоджено залізничне полотно мосту й зруйновано кілька прольотів його автомобільної частини. У РФ стверджували, що вибухнула вантажівка, унаслідок чого спалахнули цистерни з паливом. Російські ЗМІ повідомляли про чотирьох загиблих. Автомобільний рух мостом відновили в лютому 2023 року, залізничний – у травні.

Другий вибух стався 17 липня. Повідомляли про загибель сімейної пари з Бєлгородської області, яка на момент вибуху їхала мостом. Унаслідок події було серйозно пошкоджено два прольоти мосту.

Після першого інциденту Україна прямо не визнавала своєї причетності. 8 липня 2023 року Міноборони України визнало, що першого удару по Кримському мосту завдала Україна, "щоб зламати росіянам логістику".

Джерела видання "ГОРДОН" у СБУ повідомили, що друга атака на Кримський міст була спецоперацією Військово-морських сил ЗСУ і Служби безпеки України. 26 липня голова СБУ Василь Малюк підтвердив, що підрив Кримського мосту був операцією української спецслужби.

У липні для удару по мосту використали експериментальний морський безпілотник Sea Baby українського виробництва. Відео атаки Sea Baby американський телеканал CNN показав 15 серпня, заявивши, що одержав його від СБУ.