+17 Київ
У розпорядженні The Washington Post опинилися перехоплені електронні листи, надані виданню неназваними українськими офіційними особами.
Видання стверджує, що перевірило справжність повідомлень, посилаючись на реєстраційні документи компаній, які свідчать про те, що нещодавно у Криму створили російсько-китайський консорціум за участю осіб, згаданих в електронних листах.
Зокрема, в одному з листів, який цитує видання, китайська корпорація залізничного будівництва (CRCC) висловила готовність забезпечити будівництво залізниці й автомобільних доріг будь-якої складності у кримському регіоні.
Відомо, що державна компанія встановила міцні зв'язки з Росією через різні проєкти, включно з розширенням системи московського метрополітену, яке завершили у 2021 році.
Коментувати інформацію відмовилася як китайська, так і російська сторона. Керівник російсько-китайського консорціуму, який базується у тимчасово окупованому Севастополі, відмовився відповісти кореспонденту WP на запитання про проєкт тунелю, заявивши, що не надаватиме інформації "ворожим ЗМІ".
Водночас у повідомленні (є в розпорядженні WP), надісланому минулого місяця російському чиновнику, який є одним із головних "представників Криму" у Москві, цей керівник заявив, що має "листа від наших китайських партнерів про готовність однієї з найбільших компаній Китаю CRCC узяти участь як генеральний підрядник у будівництві тунелю під Керченською протокою".
Свою участь у проєкті намагається приховати й Китай, наголошує видання. У документах згадують, що CRCC згодна брати участь у будівництві тунелю в Криму лише за "суворих умов повної конфіденційності" та за умови, що назву компанії замінять на "іншу, незалежну юридичну особу" в будь-яких контрактах.
В іншому листі згадують китайський банк, який бажає "конвертувати свої доларові кошти в рублі для їх переказу до Криму для фінансування проєктів", пише The Washington Post.
Враховуючи ризики санкцій і саботажу, американські чиновники й експерти висловили здивування тим, що CRCC "ризикнула втрутитися в цю справу", пише видання. Проєкт, за їхніми оцінками, створить політичні й фінансові ризики для Китаю, який ніколи офіційно не визнавав анексії Криму й чиї компанії можуть опинитися "у пастці економічних санкцій", введених Сполученими Штатами та Європейським союзом проти Росії.
Експерти з великих міжнародних транспортних проєктів сказали WP, що будівництво тунелю під Керченською протокою технічно можливе і що Китай має необхідний досвід і обладнання. Однак, за їхніми словами, це буде складний проєкт, який зіткнеться із численними перешкодами.
Будівництво тунелю через Керченську протоку, імовірно, коштуватиме не менше ніж $5 млрд і потребуватиме від російських військових захисту не лише протоки, а й виробничих об'єктів на березі, і це буде операція з високим рівнем ризиків.
Зазначають, що підземні роботи можуть проводити майже безпечно, але тисячі співробітників, дороге обладнання й великі будівельні майданчики залишатимуться в межах досяжності українських ракет.
На думку експертів, через загрози ударів Росія і Китай, імовірно, не зможуть застосувати нові методи будівництва з використанням гігантських днопоглиблювальних суден на поверхні води й у них не буде іншого вибору, окрім використання традиційної технології буріння тунелів.
WP зазначає, що Росія дуже стурбована тим, що незаконно збудований Кримський міст – основний логістичний маршрут для російських військових – неодноразово зазнавав ударів з боку України і в майбутньому також залишиться вразливою ціллю.
Експерти, опитані The Washington Post, кажуть: малоймовірно, що Керченський тунель вдасться завершити в такі строки, щоб допомогти Росії у воєнних діях. Але Москва може розглядати його як довгострокову інвестицію, яка має гарантувати безпечне сполучення з українською територією, спір за яку може тривати десятиліттями.
Як зазначають у виданні, переговори сигналізують про рішучість Росії зберегти контроль над півостровом, який вона незаконно окупувала 2014 року. Також вони демонструють посилення залежності Москви від Пекіна як джерела глобальної підтримки.
У WP зазначають, що Китай, імовірно, наполягатиме на хоча б частковому володінні тунелем, збільшуючи свій потенціал глобальної портової та транспортної інфраструктури. Країна також могла б профінансувати проєкт й отримувати оплату або у вигляді мит, або з експорту російської нафти й газу.
