У СБУ запропонували Раді узаконити заборону церков, служителів яких засуджено за підтримку війни

9 жовтня 2023, 17:34

Этот материал также можно прочитать на русском

У СБУ запропонували Раді узаконити заборону церков, служителів яких засуджено за підтримку війни

СБУ викрила десятки служителів УПЦ МП у держзраді, повідомив голова СБУ
Фото: Служба безпеки України / Telegram

СБУ хоче розширити перелік причин, через які діяльність релігійних громад в Україні можуть визнавати незаконною. Про це йдеться в листі керівника Служби безпеки України Василя Малюка до голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, опублікованому 9 жовтня "Главкомом".

Голова спецслужби пропонує доповнити зареєстрований у парламенті законопроєкт №10126 про зміни до закону "Про свободу совісті та релігійні організації". Чинний закон передбачає закриття релігійних громад за рішенням суду лише в разі засудження їхніх уповноважених осіб за скоєння кримінального злочину проти основ національної безпеки України (ст. 111-1 Кримінального кодексу – колабораційна діяльність). СБУ вважає за необхідне додати до нього можливість припинення діяльності релігійних організацій, якщо їхніх уповноважених осіб засудили за такими статтями ККУ:

порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності й за іншими ознаками;
терористичний акт;
пропаганда війни;
планування, підготовка, розв'язування й ведення агресивної війни;
порушення законів і звичаїв війни;
геноцид;
найманство.

У листі Потураєву Малюк зазначає, що з початку повномасштабної агресії Росії проти України СБУ бере участь у 65 кримінальних провадженнях щодо священнослужителів Української православної церкви Московського патріархату, зокрема щодо 15 архієреїв, частина з яких є юридичними керівниками релігійних організацій (управлінь, монастирів, центрів тощо).

"Серед викритих злочинів – 20 фактів держзради, колабораціонізму та пособництва країні-агресору. Крім того, правоохоронці розслідують 18 проваджень щодо публічної агітації до релігійної ненависті, а також продажу вогнепальної зброї та поширення дитячої порнографії", – ідеться в повідомленні.

Контекст

УПЦ МП, яка офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії", є частиною Російської православної церкви (РПЦ).

На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила, що рішення УПЦ МП "не призвели до розриву церковно-канонічного зв'язку із РПЦ" і управління УПЦ МП "і далі перебуває щодо РПЦ у відносинах підпорядкування".

В останні місяці українські правоохоронні органи регулярно повідомляють про обшуки у храмах УПЦ МП і притягнення до відповідальності священнослужителів цієї церкви. Також щодо низки представників УПЦ МП Україна ввела санкції, а деяких позбавила громадянства. Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції було введено, "щоб у держави-агресора не було жодної ниточки, за яку можна смикати українське суспільство".

19 січня 2023 року Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт №8371, який передбачає заборону діяльності релігійних організацій, пов'язаних із Росією. Його розглянув профільний комітет парламенту.

Згідно з опитуванням, яке у грудні 2022 року провів Київський міжнародний інститут соціології, 54% українців вважають, що УПЦ МП в Україні потрібно заборонити.

У 2022–2023 роках за заборону діяльності УПЦ МП проголосували облради в низці регіонів, зокрема – у Львівській, Хмельницькій, Волинській, Житомирській і Чернівецькій областях. На початку червня діяльність релігійних організацій, пов'язаних із Росією, заборонила Закарпатська облрада.