На "Інфраструктурному дні 2023" Європейської бізнес-асоціації в Києві він уточнив, що із цього обсягу 3,2 млн тонн – це зерно.
За словами Васькова, зараз під завантаженням – 30 суден, зокрема 22 – для експорту 0,7 млн тонн зерна і ще вісім – 0,5 млн тонн інших товарів.
На вхід до українських портів українським морським коридором задекларовано 67 суден, із яких 46 (загальним дедвейтом 1,7 млн тонн) – для експорту зерна, 21 (0,6 млн тонн) – для інших товарів, повідомив заступник міністра.
Він також нагадав, що майже за рік роботи Чорноморської зернової ініціативи, яку зірвала позиція Росії, створеним у її межах "зерновим коридором" пройшло 1004 судна із 32,9 млн тонн агропродукції, хоча планували 57 млн тонн.
Контекст
17 липня країна-агресор РФ оголосила про вихід із "зернової угоди", яка діяла з 1 серпня 2022 року. Президент України Володимир Зеленський того самого дня надіслав генсеку ООН Антоніу Гутеррішу і президенту Туреччини Реджепу Ердогану пропозицію продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.
У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди". Росія оголосила всі судна, які прямують до українських портів, законними військовими цілями як потенційних перевізників військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи для всіх суден, котрі прямують до російських і окупованих українських портів).
Після цього РФ почала масовано обстрілювати інфраструктуру півдня України. Пошкоджено, зокрема, порти в Одесі, Рені й Ізмаїлі.
10 серпня Україна оголосила про тимчасові коридори для цивільних суден, які прямують до чорноморських портів і з них.
Першим судном, яке скористалося тимчасовим коридором, стало Resilient Africa. Воно вийшло з порту Чорноморськ 19 вересня із 3 тис. тонн пшениці на борту.