Світ

Тихановська запропонувала Лукашенку перемовини. Посередниками вона обрала кілька країн Європи, США і Росію

7 квітня 2021, 16.23 Этот материал также можно прочитать на русском

У Білорусі проти Тихановської відкрили кримінальну справу "за підготовку теракту", її рахунки заблокували Фото: EPA

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 6 квітня запропонувала Олександру Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі, провести перемовини. Про це йдеться в заяві на сайті опозиціонерки.

Попередні консультації опозиція готова почати без попередніх умов, щоб визначити предмет перемовин.

"З огляду на відсутність довіри між сторонами майданчиком для попередніх консультацій і контактів може бути ОБСЄ. Контактний майданчик ОБСЄ дасть змогу долучити до процесу Росію, позиція якої зараз є головною перешкодою до розв'язання білоруської політичної кризи", – заявили опозиціонери.

Чинна влада Білорусі здатна в будь-який момент розірвати домовленості в односторонньому порядку, тому основною проблемою стають гарантії виконання домовленостей, ідеться в повідомленні. Як посередників опозиція бачить лише національні держави, які здатні впливати на ситуацію. Серед них – Росія, Франція, Німеччина, Швейцарія та США.

"Німеччина і Франція мали досвід спільної роботи з Росією щодо української кризи. США є важливим гарантом безпеки та політичної стабільності в регіоні. [...] Країни Північної Європи, такі як Фінляндія і Швеція, також можуть бути посередниками, оскільки їх сприймає як нейтральніші країни як влада Білорусі, так і Росії. Інші країни мають набагато менший інтерес до Білорусі (Італія) або перебувають у гострому конфлікті з офіційним Мінськом (Польща, Литва, інші країни Балтії)", – зазначають у заяві.

Контекст

У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, від початку 2021 року протестна активність знизилася). За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Тихановська після виборів була змушена покинути Білорусь, зараз вона живе в Литві. Восени 2020 року опозиціонерку оголосили в розшук у Білорусі та Росії.
29 березня генпрокуратура Білорусі відкрила проти Тихановської кримінальну справу "за підготовку теракту". 2 квітня опозиціонерку внесли у список "причетних до тероризму". 5 квітня в Білорусі заблокували її рахунки.